Спіронолактон Сандоз – інструкція, застосування, аналоги препарату

Спіронолактон Сандоз фото упаковки

Застосування Спіронолактон Сандоз

Спіронолактон Сандоз – склад і форма випуску препарату

Спіронолактон Сандоз: як приймати препарат

Спіронолактон Сандоз – протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Спіронолактон Сандоз

Спіронолактон є конкурентним антагоністом альдостерону. Він впливає на дистальні канальці нирок..

Застосування Спіронолактон Сандоз

  • застійна серцева недостатність у пацієнтів, які не відповідають на лікування іншими діуретиками, або в разі необхідності потенціювання їх ефектів.
  • Есенціальна АГ, головним чином у разі гіпокаліємії (зазвичай у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами).
  • Цироз печінки, що супроводжується набряками та/або асцитом.
  • Первинний гіперальдостеронізм.
  • Набряки, зумовлені нефротичним синдромом.
  • Гіпокаліємія, у разі неможливості отримання іншої терапії.
  • Препарат застосовують для профілактики гіпокаліємії у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди, у разі якщо інші підходи розглядаються як недоцільні або невідповідні.

Спіронолактон Сандоз– склад і форма випуску препарату

Склад.

Спіронолактон

Лікарська форма. Таблетки.

Спіронолактон Сандоз: як приймати препарат

дозу визначають індивідуально, залежно від тяжкості перебігу та ступеня гіперальдостеронізму.

Первинний гіперальдостеронізм. У разі діагностованого первинного гіперальдостеронізму препарат можна призначати при підготовці до операції в добовій дозі 100–400 мг. Пацієнтам, яким операція не планується, препарат можна застосовувати як тривалу підтримувальну терапію в найнижчій ефективній дозі, яку визначають індивідуально. В описаній ситуації початкову дозу можна знижувати кожні 14 днів до досягнення мінімальної ефективної дози. У разі тривалого застосування рекомендується застосовувати в комбінації з діуретиками інших груп для зменшення вираженості побічних ефектів.

Набряки (застійна серцева недостатність, нефротичний синдром)

Дорослі: початкова добова доза становить 100 мг (25–200 мг) і застосовується за 1 або 2 прийоми. У разі призначення більш високих доз Спіронолактон Сандоз можна приймати в комбінації з діуретиками інших груп, що діють у більш проксимальних відділах ниркових канальців. У цьому разі дозу Спіронолактону Сандоз слід коригувати.

Цироз печінки, що супроводжується асцитом або набряками. Якщо співвідношення Na+/K+ у сечі >1, початкова добова і максимальна добова дози становлять 100 мг. Якщо це співвідношення <1, початкова добова доза становить 200 мг, максимальна — 400 мг/добу.

Підтримувальну дозу слід визначати індивідуально.

Есенціальна АГ. Початкова добова доза, що призначається за 1 або 2 прийоми, становить 50–100 мг, її слід приймати в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Терапію продовжують протягом щонайменше 2 тиж, оскільки до кінця цього періоду досягається максимальний антигіпертензивний ефект. Потім величину дози слід коригувати індивідуально, залежно від досягнутого ефекту.

Гіпокаліємія. Пацієнти, яким недостатньо харчових добавок з К+ або інших методів калійзамісної терапії, препарат приймають у добовій дозі 25–100 мг.

Діти. Рекомендована початкова доза для дітей становить 1–3 мг спіронолактону на 1 кг маси тіла за 1 або 2 прийоми щодня протягом 5 днів. У разі необхідності застосування препарату дітям віком до 3 років таблетку необхідно подрібнити, розчинити та дати випити дитині у формі суспензії.

За умови продовження лікування дозу слід знижувати, утримуючи досягнутий ефект від препарату.

Пацієнти літнього віку. Рекомендується розпочинати лікування з нижчих доз з подальшим поступовим підвищенням до досягнення максимального ефекту. Слід брати до уваги наявні печінкові й ниркові порушення, оскільки вони впливають на метаболізм препарату та його екскрецію.

Спіронолактон Сандоз 100 мг. У зв’язку з високим вмістом діючої речовини Спіронолактон Сандоз (100 мг) не підходить для лікування дітей.

Спосіб і тривалість застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води).

Тривалість лікування залежить від типу і тяжкості захворювання. Тривалість лікування має бути якомога коротшою. Необхідність у довготривалому лікуванні спіронолактоном слід час від часу перевіряти.

Спіронолактон Сандоз– протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

гіперчутливість до діючої речовини або будь-яких інших допоміжних речовин; застосовування в комбінації з мітотаном, оскільки він може блокувати дію мітотану; анурія, гостра ниркова недостатність, виражене порушення азотовидільної функції нирок (ШКФ <10 мл/хв); тяжка ниркова недостатність, що супроводжується олігурією або анурією (кліренс креатиніну <30 мл/хв на 1,73 м2 поверхні тіла та/або креатинін у сироватці крові >1,8 мг/дл), гіперкаліємія (показники рівня калію в крові >5,0 ммоль/л); гіпонатріємія; хвороба Аддісона; гіповолемія або зневоднення; одночасне застосування еплеренону або інших калійзберігаючих діуретиків; період вагітності та годування груддю; інгібітори АПФ або блокатори рецепторів AT1 у комбінації.

Побічні реакції.

побічні реакції є наслідком конкурентного антагонізму альдостерону, що збільшує екскрецію калію та антиандрогенну дію спіронолактону.

Побічні реакції наведено за класами систем органів відповідно до Медичного словника регуляторної діяльності MedDRA з використанням визначень частоти MedDRA: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); поодинокі (від ≥1/10 000 до <1/1000); рідко (<1/10 000); невідомої частоти (неможливо встановити за наявними даними).

Побічні реакції за системами органів згідно з MedDRA

Дуже часто

Часто

Нечасто

Поодинокі

Рідко

Невідомої частоти

З боку крові та лімфатичної системи

Тромбоцитопенія, агранулоцитоз, еозинофілія

З боку імунної системи

Гіперчутливість

Ендокринні порушення

Гірсутизм, порушення менструації

Аменорея

З боку обміну речовин та харчування

Гіперкаліємія1

Гіперкаліємія2

Гіпонатріємія, дегідратація, порфірія

Гіперхлоремічний ацидоз

З боку психіки

Сплутаність свідомості

З боку нервової системи

Сонливість3, головний біль, вертиго, запаморочення, летаргія, атаксія, сплутаність свідомості

Параліч, параплегія

З боку серцево-судинної системи

Аритмії4

Васкуліт

Гіпотензія, порушення ортостатичної регуляції

З боку дихальної системи

Зміна тембру голосу

З боку травної системи

Нудота, блювання, судоми, діарея, виразка, шлункова кровотеча

Сухість у роті, кишкові коліки

Гастрит, біль у шлунку, діарея

З боку гепатобіліарної системи

Гепатит, гепатотоксичність

Порушення функції печінки

З боку шкіри та її похідних

Почервоніння шкіри, кропив’янка, лихоманка, кільцеподібна еритема та зміни шкіри, подібні до червоного вовчака та червоного плоского лишаю, а також алопеція

Висип, свербіж, екзантема, уртикарія, еритема

Алопеція, екзема, кільцеподібна еритема, гірсутизм у жінок

Гіпертрихоз, гіперемія, синдром Стівенса — Джонсона6, токсичний епідермальний некроліз, лікарська екзантема з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), пемфігоїд

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Судоми м’язів нижніх кінцівок

Остеомаляція

З боку сечовидільної системи

Гостра ниркова недостатність

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Зниження лібідо, еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків), підвищена чутливість сосків та болючість молочних залоз, збільшення молочної залози, менструальні порушення у жінок

Безпліддя5

Порушення статевої функції

Доброякісні пухлини молочних залоз, аменорея7

Системні порушення

Астенія, втома

Зміни лабораторних показників

Підвищення вмісту сечовини в сироватці крові

З боку органа зору

Порушення зору

1У пацієнтів з нирковою недостатністю і тих, хто отримує препарати калію.

2У пацієнтів літнього віку, діабетиків і таких, хто отримує інгібітори АПФ.

3У пацієнтів з цирозом печінки.

4У пацієнтів з нирковою недостатністю і тих, хто отримує препарати калію.

5У разі застосування високих доз (450 мг/добу).

6В окремих випадках.

7Дозозалежна.

Метаболізм та порушення травлення. Під час застосування спіронолактону гіперкаліємія, небезпечна для життя, може виникати головним чином у пацієнтів з порушенням функції нирок. Це може викликати такі симптоми, як параліч м’язів (гіперкаліємічний параліч) та аритмія. У зв’язку з цим слід уникати додаткового прийому препаратів калію, інших калійзберігаючих діуретиків або раціону, збагаченого калієм.

У разі порушення функції нирок, порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпомагнезіємія, гіперхлоремія, гіперкальціємія тощо) можуть виникати внаслідок підвищеної екскреції води та електролітів.

У результаті надмірного діурезу у пацієнтів може розвиватися гіповолемія та гіпонатріємія. Гіпонатріємія може виникати, головним чином, після надмірного споживання води під час прийому спіронолактону. Унаслідок порушення балансу електролітів у крові можуть відмічатися втрата апетиту, сухість у роті, спрага, блювання, головний біль або припливи крові до голови, астенія, вертиго, сонливість, втомлюваність, розлади зору, апатія, сплутаність свідомості, загальна міастенія, міоспазм (судоми в задній частині гомілок), а також аритмія та розлади кровообігу (див. ПОБІЧНА ДІЯ, Порушення з боку серця). У зв’язку з цим необхідно врівноважити небажану втрату рідини (наприклад внаслідок блювання, діареї, гіпергідрозу).

У разі нерегулярного пульсу, втомлюваності або міастенії (наприклад у ногах) слід розглянути можливість виникнення гіперкаліємії. Після прийому високих доз відмічали млявість та сплутаність свідомості.

Слід регулярно перевіряти електролітний баланс сироватки крові (особливо калію, натрію та кальцію).

На початку терапії та протягом тривалого застосування спіронолактону слід контролювати рівень калію в сироватці крові через рівні проміжки часу з метою запобігання виникненню надлишкового калію в крові.

Можливі розлади кислотно-лужного балансу. Спіронолактон може викликати або загострити гіперхлоремічний метаболічний ацидоз.

Про випадки зворотного підвищення рівня концентрації азотних сполук, що зазвичай виводяться із сечею (сечовина, креатинін), повідомлялося нечасто.

Відмічали часті випадки гіперурикемії під час терапії спіронолактоном. Це може призвести до розвитку гострої подагри у схильних до неї пацієнтів.

Концентрації сечовини, креатиніну та сечової кислоти в сироватці крові, а також кислотно-лужний баланс та водно-електролітну рівновагу під час терапії спіронолактоном необхідно регулярно перевіряти.

Порушення з боку серця. У результаті надмірного діурезу через гіповолемію можуть виникати головний біль, вертиго, розлади зору, сухість у роті та спрага, а також ортостатична дисрегуляція або раптове зниження АТ, що прогресує до судинної недостатності.

У разі надмірного діурезу, зневоднення та як результат гіповолемії, можливе зменшення об’єму плазми крові, у результаті чого у літніх пацієнтів може спостерігатися підвищення ризику розвитку тромбозу та емболії.

При застосуванні спіронолактону може підвищитися концентрація креатиніну в сироватці крові та сечовини. Підвищене продукування сечі може призвести до погіршення стану або загострення існуючих розладів у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів.

Аналоги Спіронолактон Сандоз

Верошпірон

Спілактон

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies