Синкумар - інструкція, застосування, аналоги препарату

Синкумар фото упаковки

Застосування Синкумар 

Синкумар - склад і форма випуску препарату

Синкумар: як приймати препарат

Синкумар - протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Синкумару

Діюча речовина синкумару - аценокумарол — це антагоніст вітаміну К, що інгібує формування функціонально активних факторів коагуляції II (протромбін), VII, IX І X, додатковий протеїн C і S у печінці. Терапевтична дія настає через 24 години після приймання і досягає максимального ефекту через 2–5 днів, причому термін дії може становити до 5 днів. 

Застосування Синкумар 

  • лікування та профілактика тромбозу глибоких вен та емболії легеневої артерії;
  • лікування дефектів інгібітора (опір активованому протеїну С, недостатність протеїнів C і S, антитромбіну III) та інших тромботичних диспозицій;
  • профілактика венозного тромбозу стегон та колін при хірургічних операціях;

Синкумар - склад і форма випуску препарату

Таблетки білого кольору, без запаху, без смаку, плоскі круглі таблетки зі скошеними краями. З одного боку напис: «SYNCU», з іншого — риска для ділення. Поверхня розлому — білого кольору.

Склад:діюча речовина: acenocoumarol; 1 таблетка містить аценокумаролу 2 мг; допоміжні речовини: магнію стеарат; желатин; тальк; крохмаль картопляний; лактоза, моногідрат.

Синкумар: як приймати препарат

Застосування залежить від індивідуального рівня та контролю протромбіну.

Якщо лікування антикоагулянтами було розпочато з гепарину (або низькомолекулярного гепарину), у такому випадку одночасний прийом таблеток Синкумару (перекриття) має тривати протягом 4–5 днів, але прийом гепарину можна зупинити лише за умови, що цільовий МНІ відповідає встановленим межам протягом щонайменше 2 днів. У перший день пацієнт повинен отримувати по 4 мг, а протягом наступних днів — 2–3 мг лікарського засобу разом з гепарином.

Якщо лікуванню Синкумаром не передував прийом гепарину (наприклад, у випадку хронічної фібриляції передсердь), початкова доза Синкумару має бути низькою, наприклад, добова доза має становити 2 мг.

Пізніше лікування Синкумаром слід продовжити за умови, що МНІ становитиме 2–3.

Добову дозу слід приймати за 1 раз в один і той же час.

Контролююче лікування. Вимірювання дії Синкумару проводиться шляхом визначення МНІ. Для вимірювання протромбінового індексу (ПІ) різні лабораторії використовують різні тромбопластини, таким чином, дані різних лабораторій не можна порівнювати. З метою порівняння було розроблено так званий міжнародний нормалізаційний індекс (МНІ) для вираження протромбінового індексу.

На цю мить визначення ПІ головним чином проводиться у лабораторіях спеціальних установ, але наразі все більше поширюються автоматизовані інструменти, за допомогою яких пацієнт вдома може контролювати лікування антикоагулянтами, і, у разі необхідності, змінювати дозу Синкумару.

Не рекомендований для застосування дітям, у зв'язку з недостатніми даними щодо його безпечності та ефективності.

Синкумар - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання:

  • підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату або інших похідних кумарину;
  • відсутність безперервного контролю лікування Синкумаром (відсутність співпраці пацієнта через психоз, деменцію, алкоголізм або відсутність лабораторного контролю);
  • пацієнти з високим ризиком кровотечі;
  • пацієнти, стан яких пов’язаний з вродженим або набутим геморагічним діатезом чи пацієнти, у яких в анамнезі присутні дані, що свідчать про його наявність;
  • цереброваскулярна кровотеча;
  • тяжка неконтрольована та злоякісна артеріальна гіпертензія;
  • тяжка ниркова та печінкова недостатність;
  • тяжка політравма;
  • перикардит, перикардіальний випіт, аневризм;
  • підгострий бактеріальний ендокардит;
  • злоякісний перитоніт/плеврит;
  • пацієнти з кишковою трубкою, дивертикулітом, виснаженням, мальабсорбцією;
  • провідникова анестезія (спінальна, нейроаксіальна);
  • операції (якщо операція чи інвазивне втручання абсолютно показані у пацієнтів, які приймають Синкумар, рекомендовано призначати згідно керівництва Лікування та профілактика тромбоемболічних порушень);
  • наявні або планові операції на центральній нервовій системі або на оці;
  • травматичні оперативні втручання;
  • випадки підвищеної фібринолітичної активності внаслідок операцій на легенях, простаті чи матці;
  • очікуваний аборт, еклампсія/прееклампсія;
  • діагностична пункція, біопсія (поперекова, печінкова).
  • некроз шкіри, пов’язаний із застосуванням антагоністів вітаміну К;
  • поліартрит.

Побічні ефекти:

  • крововиливи, агранулоцитоз, еритробластопенія, анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія;
  • алергічні реакції;
  • гіперпірексія, головний біль, крововиливи, інсульт;
  • крововиливи в око;
  • геморагічний шок, прискорена пульсація, васкуліт, так званий синдром фіолетових ніг;
  • носові кровотечі, кровохаркання, легеневі кровотечі;
  • кропив'янка, алопеція, некроз шкіри (зазвичай розвивається у перші дні терапії; високий ризик розвитку у пацієнтів із дефіцитом протеїну С чи його ко-фактору S), дерматит;
  • остеопороз;
  • нічна пітливість, астенія, гарячка, нездужання.

Некроз шкіри, спричинений Синкумаром, є рідкісною, але серйозною побічною реакцією. Він спостерігається часто — але не завжди — у пацієнтів, які страждають від дефіциту протеїну С чи його ко-фактору S, в основному у жінок на 3-й або 4-й день лікування на грудях, стегнах та сідничній ділянці. Спочатку настає хворобливе почервоніння шкіри, потім розвивається некроз.

Аналоги Синкумару

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies