Ротацеф – інструкція, застосування, аналоги препарату

Ротацеф фото упаковки

Застосування Ротацеф

Ротацеф – склад і форма випуску

Ротацеф – як приймати препарат

Ротацеф – протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Ротацеф

Ротацеф – це антибактеріальний засіб для системного застосування.

Застосування Ротацеф

Для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:

- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла й носа;

- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);

- інфекції нирок і сечовивідних шляхів;

- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;

- сепсис;

- інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;

- інфекціїу хворих з ослабленим імунним захистом;

- менінгіт;

- дисемінований бореліоз Лайма (стадії ІІ та ІІІ);

Періопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.

При призначенні Ротацефу необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та, зокрема, рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.

Ротацеф – склад і форма випуску

Склад.

ceftriaxone;

1 флакон містить цефтриаксону (у формі цефтриаксону натрію) 0,5 г або 1 г;

1 ампула розчинника містить розчинлідокаїну гідрохлориду 1% (лідокаїну гідрохлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій),

або

1 ампула розчинникамістить воду для ін’єкцій.

 Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Ротацеф – як приймати препарат

Дорослі та діти віком від 12 років: призначати 1-2 г Ротацефу 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Новонароджені, немовлята та діти віком до 12 років.

Нижче наводяться рекомендовані дози для застосування 1 раз на добу.

Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.

Ротацеф протипоказаний для застосування новонародженим віком ≤ 28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі постійні внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див розділ «Протипоказання»).

Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

Дітям із масою тіла понад 50 кг призначати дози для дорослих.

Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії упродовж принаймні 30 хвилин.

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.

Тривалість лікування залежить від показання та перебігу хвороби.

Комбінована терапія. Доступні дані, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.

Дозування в особливих випадках.

Менінгіт:прибактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинати з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

- Neisseria meningitidis-4 дні;

- Haemophilus influenza-6 днів;

- Streptococcus pneumonia-7 днів.

Бореліоз Лайма: дорослим та дітям - 50 мг/кг (найвища добова доза - 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.

Гонорея :для лікування гонореї (спричиненої утворюючими та неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.

Профілактика інфекцій у хірургії: для профілактики післяопераційних інфекцій при контамінованих або потенційно контамінованих хірургічних втручаннях рекомендовано - залежно від ступеня небезпеки зараження - вводити разову дозу 1-2 г Ротацефу за 30-90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне введення Ротацефу та одного з 5-нітроімідазолів (наприклад, орнідазолу).

Порушення функцій нирок та печінки: у хворих із порушеннями функцій нирок немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція печінки залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не має перевищувати 2 г.

Хворим, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці крові, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза Ротацефу у хворих, які знаходяться на діалізі, не має перевищувати 2 г.

У хворих із порушеннями функцій печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною.

При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінкислід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону в плазмі крові та проводити корекцію дози препарату в разі необхідності, оскільки рівень виведення у таких пацієнтів може знижуватися.

Приготування розчинів.

Відновлені розчини слід використати одразу після приготування. Залежно від концентрації колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового - ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.

Внутрішньом’язова ін’єкція

Відновлений розчин вводять глибоко у центр сідничного м’язу. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.

Для внутрішньом’язової ін’єкції в якості розчинника використовують тільки розчину лідокаїну 1 % і лише після попередньо проведеної проби для визначення індивідуальної чутливості до лідокаїну.

Для внутрішньом’язової ін’єкції слід розчинити:

- 0,5 г у 2 мл розчину лідокаїну 1 %;

- 1 г у 3,5 мл розчину лідокаїну 1 %.

Внутрішньовенна ін’єкція

Відновлений розчин вводять внутрішньовенно повільно (понад 5 хвилин).

Розчин лідокаїну 1 % ніколи не застосовується в якості розчинника для внутрішньовенного ін’єкційного введення Ротацефу (дивись розділ «Протипоказання»).

Для внутрішньовенної ін’єкції слід розчинити:

- 0,5 г у 5 мл води для ін’єкцій;

- 1 г у 10 мл води для ін’єкцій.

Внутрішньовенна інфузія (вливання)

Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хвилин.

Для приготування розчину для інфузії слід розчинити 2 г (2 фл. по 1 г) Ротацефу в 30 мл (2х15 мл) одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію:

- 0,9 % розчин натрію хлориду;

- 0,45 % розчин натрію хлориду та 2,5 % розчин глюкози;

- 5 % або 10 % розчин глюкози;

- 6 % розчин декстрану в 5 % розчині глюкози;

- 6-10 % розчин гідроксиетильованого крохмалю;

- вода для ін’єкцій.

Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять цефтриаксон, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні. Однак, 2 г цефтриаксону та 1 г орнідазолу фізично та хімічно сумісні у 250 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або розчину глюкози.

Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення Ротацефу чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні Ротацефу з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Цефтриаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування. Однак, за винятком новонароджених, цефтриаксонта кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, якщо інфузійну систему ретельно промити між інфузіями сумісним розчином (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Препарат застосовують дітям згідно з рекомендаціями, вказаними у цьому розділі.

Ротацеф – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефтриаксону, або будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу β-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).

Цефтриаксон протипоказаний:

- недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;

- доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):

▫ із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*;

▫ які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

* наявна інформація, що у дослідженняхіn vitroбуло показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.

Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують в якості розчинника (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.

Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

Побічні реакції.

Небажаними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.

За частотою явища класифіковані таким чином: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100 < 1/10); непоширені (≥ 1/1000 < 1/100); рідко поширені (≥ 1/10000 < 1/1000); частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Інфекції та інвазії:

- непоширені: грибкові інфекції статевих органів;

- рідко поширені: псевдомембранний коліт;

- частота невідома: суперінфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

- поширені: еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія;

- непоширені: гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції;

- частота невідома: гемолітична анемія, агранулоцитоз.

З боку імунної системи:

- частота невідома: анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, гіперчутливість.

З боку нервової системи:

- непоширені: головний біль, запаморочення;

- частота невідома: судоми.

З боку органів слуху і рівноваги:

- частота невідома: вертіго.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння:

- рідко поширені: бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту:

- поширені: рідкий стул, діарея;

- непоширені: нудота, блювання;

- частота невідома: панкреатит, стоматит, глосит.

З боку гепатобіліарної системи:

- поширені: підвищення рівня печінкових ферментів;

- частота невідома: преципітати у жовчному міхурі, ядерна жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

- поширені: висип;

- непоширені: свербіж;

- рідко поширені: кропив’янка;

- частота невідома: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, багатоформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку нирок та сечовидільної системи:

- рідко поширені: гематурія, глюкозурія;

- частота невідома: олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).

Загальні розлади та реакції у місці введення препарату:

- непоширені: флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця;

- рідко поширені: набряк, озноб.

Дані лабораторних аналізів:

- непоширені: підвищення рівня креатиніну у крові;

- частота невідома: хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.

Інфекції та інвазії.

Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов’язані ізClostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ «Особливості застосування»).

Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.

Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді із летальними наслідками, були зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком < 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком їх малого об’єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону.

Аналоги Ротацеф

Абітракс

Алвобак

Альцизон

Ауроксон

Белцеф

Деніцеф

Діацеф

Емсеф

Ефмерин

Лаваксон

Лораксон

Медаксон

Месол

Онтазен-1000

Промоцеф

Руміксон

Санаксон

Тримек

Тулон

Цеф

Цефтриаксон

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies