Престаріум – інструкція, застосування, аналоги препарату

Застосування Престаріуму

Престаріум: склад і форма випуску препарату

Престаріум: як приймати препарат

Престаріум: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Престаріуму

Престаріум – це інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту.

Застосування Престаріуму

Престаріум приймається:

• при артеріальній гіпертензії;
• серцевій недостатності;
• для запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями;
• для запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності.

Престаріум: склад і форма випуску препарату

Престаріум випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою (зеленого кольору, круглої форми, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням з одного боку та з іншого).

Діюча речовина – периндоприлу аргінін. 1 таблетка містить периндоприлу аргініну 10 мг, що відповідає 6,790 мг периндоприлу.

Допомiжнi речовини – лактози моногідрат, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят (тип А), гліцерин (Е 422a), гіпромелоза (Е 464), макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), міді хлорофілін (Е 141іі).

Престаріум: як приймати препарат

Для перорального застосування.

Таблетки рекомендовано приймати 1 раз на добу вранці перед їдою.

Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від профілю пацієнта, показників артеріального тиску та відповіді на лікування

Артеріальна гіпертензія. Периндоприлу аргінін можна призначати у монотерапії або у комбінації з препаратами інших класів антигіпертензивних засобів. Рекомендована початкова доза становить 5 мг 1 раз на добу вранці.

Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2,5 мг, яку можна підвищити до 5 мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі необхідності, до 10мг з урахуванням функції нирок (див. таблицю, що надається нижче).

Симптоматична серцева недостатність. Пацієнтам із серцевою недостатністю, якимпериндоприлу аргінін зазвичай слід призначати одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, та/або β-блокатором лікування рекомендовано розпочинати під ретельним медичним наглядом та з початкової дози 2,5 мг, яку слід приймати вранці. Через 2 тижні, за умови доброї переносимості, дозу підвищувати до 5 мг 1 раз на добу. Надалі дозу підбирати індивідуально залежно від клінічної відповіді пацієнта на лікування.

Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг раз на добу вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 5 мг 1 раз на добу вранці.

Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування препаратом знижує ризик інфаркту міокарда та серцевої недостатності. Лікування слід розпочинати з 5 мг. Через 2 тижні, за умови доброї переносимості, дозу підвищувати до 10 мг.

Пацієнтам літнього віку, у яких документально підтверджена ішемічна хвороба серця, лікування слід розпочинати з дози 2,5 мг 1 раз на добу вранці; через тиждень дозу підвищувати до 5 мг; через 2 тижні, за умови доброї переносимості та залежно від функції нирок, дозу підвищувати до 10 мг та розпочинати довготривале лікування.

Діти. Ефективність та безпека застосування дітям до 18 років не встановлена.

Престаріум: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

• підвищена чутливість до периндоприлу або до будь-якої з допоміжних речовин, або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;
• ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітором АПФ;
• ідіопатичний або спадковий ангіоневротичний набряк;
• вагітні або жінки, які планують завагітніти;
• одночасне застосування з препаратами, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом абопорушенням функції нирок(швидкість клубочкової фільтрації 60мл/хв/1,73 м2) (див. розділ;
• одночасне застосування з сакубітрилом/валсартаном;
• екстракорпоральні методи лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;
• значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки.

Особливості застосування

Стабільна ішемічна хвороба серця. У випадку, якщо протягом першого місяця лікування периндоприлом відбувся епізод нестабільної стенокардії (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити співвідношення ризик/користь перед тим як вирішувати питання про продовження терапії.

Артеріальна гіпотензія. Прийом інгібіторів АПФ може спричинити зниження артеріального тиску.

Стеноз аортального та мітрального клапанів/гіпертрофічна кардіоміопатія. Як і інші інгібітори АПФ, периндоприлу аргінін слід призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана або обструкцією виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія).

Порушення функції нирок. Регулярний моніторинг калію та креатиніну є частиною звичайної медичної практики для таких пацієнтів.

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі. Повідомлялося про випадки виникнення анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час перебування на гемодіалізі з використанням високопроточних мембран. Таким пацієнтам слід застосовувати інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертензивних засобів.

Пацієнти після трансплантації нирки. Досвід щодо призначення периндоприлу аргініну пацієнтам після нещодавно перенесеної операції з трансплантації ниркивідсутній.

Реноваскулярна гіпертензія. У разі призначення інгібіторів АПФ пацієнтам з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки підвищується ризик виникнення гіпотензії та ниркової недостатності. Сприятливим фактором може бути лікування діуретиками. Втрата функції нирок може проявлятися мінімальними змінами у рівні креатиніну сироватки крові навіть у пацієнтів зі стенозом артерії одної з нирок.

Гіперчутливість/ангіоневротичний набряк. Повідомлялося про рідкісні випадки виникнення ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані у пацієнтів, під час застосування інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу аргініну.

Ангіоневротичний набряк, пов’язаний з набряком гортані, може призвести до летальних наслідків. У випадках, коли набряк розповсюджується на язик, голосову щілину або гортань, що спричиняє обструкцію дихальних шляхів, необхідне термінове проведення невідкладної терапії, яка може включати введення адреналіну та/або забезпечення прохідності дихальних шляхів. Пацієнту слід перебувати під ретельним медичним наглядом до повного зникнення симптомів або стабілізації його стану.

Печінкова недостатність. Рідко застосування інгібіторів АПФ асоціювалося з виникненням синдрому, що розпочинається з холестатичної жовтяниці і прогресує до швидкоплинного некрозу печінки, інколи з летальним наслідком.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не впливає.

Побічні ефекти

• З боку метаболізму та обміну речовин: нечасто – гіпоглікемія, гіперкаліємія (оборотна після відміни препарату), гіпонатріємія.
• З боку психіки: нечасто – порушення настрою, сну.
• З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, вертиго, парестезії; нечасто – сонливість, непритомність; дуже рідко – сплутаність свідомості.
• З боку органу зору: часто – порушення зору.
• З боку органів слуху та лабіринту: часто – дзвін у вухах.
• З боку серця: нечасто – пальпітація, тахікардія.
• З боку судинної системи: часто – гіпотензія і симптоми, пов'язані з нею.
• З боку системи дихання, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель, задишка; нечасто – бронхоспазм.
• З боку травної системи: часто – нудота, блювота, біль у животі, порушення смаку (дисгевзія), диспепсія, діарея, запор; нечасто – відуття сухості в роті.
• З боку шкіри та підшкірної тканини: часто – шкірні висипання, свербіж.
• З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: часто – судоми м'язів; нечасто – артралгія, біль у м'язах.
• З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – ниркова недостатність; дуже рідко – гостра ниркова недостатність.
• З боку репродуктивної системи і молочних залоз: нечасто – еректильна дисфункція.
• Загальні порушення: часто – астенія; нечасто – периферичні набряки, біль в грудній клітці, гіпертермія, нездужання.

Аналоги Престаріуму

• Алітер
• Ерупніл
• Периндоприл
• Перистар

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.