Периндоприл – інструкція, застосування, аналоги препарату
Периндоприл: склад і форма випуску препарату
Периндоприл: як приймати препарат
Периндоприл: протипоказання, побічні ефекти
Периндоприл – це лікарський засіб, інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту.
Застосування Периндоприлу
Периндоприл приймається при таких показаннях:
- Артеріальна гіпертензія.
- Серцева недостатність.
- Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.
- Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.
- Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності.
Периндоприл: склад і форма випуску препарату
Периндоприл випускається у формі таблеток по 4 мг і 8 мг.
По 30 (10х3) таблеток у блістерах у картонній упаковці.
Діюча речовина: 1 таблетка містить 4 мг периндоприлу трет-бутиламіну, що відповідає 3,338 мг периндоприлу, або 8 мг периндоприлу трет-бутиламіну, що відповідає 6,676 мг периндоприлу.
Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний гідрофобний, магнію стеарат.
Периндоприл: як приймати препарат
Для перорального застосування.
Таблетки рекомендовано приймати 1 раз на добу вранці перед їдою.
Дозу підбирати індивідуально, залежно від показників артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія. Периндоприл можна призначати як монотерапію або у комбінації з препаратами інших класів антигіпертензивних засобів. Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу вранці.
Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг, яка може бути підвищена до 4 мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі необхідності, до 8мг з урахуванням функції нирок.
Серцева недостатність. Пацієнтам із серцевою недостатністю, якимпериндоприл зазвичай лікар призначає одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, та/або β-блокатором, лікування рекомендовано розпочинати під ретельним медичним наглядом та з початкової дози 2 мг, яку приймають вранці. Через 2 тижні за умови доброї переносимості дозу підвищують до 4 мг 1 раз на добу. Дозу підбирати індивідуально, залежно від клінічного стану пацієнта.
Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями. Рекомендована початкова доза становить 2мг 1 раз на добу вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 4мг 1 раз на добу вранці. Якщо після 2 тижнів лікування препаратом пацієнт потребує додаткового контролю артеріального тиску, можна призначити індапамід, у дозі 1таблетка на добу. Лікування можна розпочинати будь-коли у термін від 2 тижнів до кількох років після первинного інсульту.
Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця. Лікування розпочинають з препарату (1 таблетка на добу вранці). Через 2 тижні за умови доброї переносимості та з урахуванням функції нирок дозу підвищувати до 8мг 1 раз на добу.
Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг 1 раз на добу вранці; через тиждень дозу підвищувати до 4мг; через 2 тижні з урахуванням функції нирок дозу підвищувати до 8 мг 1 раз на добу). Підвищення дози можливе тільки за умови доброї переносимості попередньої дози.
Діти. Ефективність та безпека застосування у дітей віком до 18 років не встановлено, тому периндоприл призначати дітям не рекомендується.
Периндоприл: протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання
- підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;
- ангіоневротичний набряк, пов’язаний із застосуванням інгібітору АПФ в анамнезі;
- спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
- вагітні або жінки,які планують завагітніти;
- одночасне застосування з препаратами, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або з нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації 2);
- екстракорпоральне лікування призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;
- значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки.
Особливості застосування
Стабільна ішемічна хвороба серця. У разі якщо впродовж першого місяця лікування периндоприлом спостерігався епізод нестабільної стенокардії (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити співвідношення ризик/користь перед тим, як вирішувати питання про продовження терапії.
Артеріальна гіпотензія. Прийом інгібіторів АПФ може спричинити зниження артеріального тиску.
Стеноз аортального та мітрального клапанів / гіпертрофічна кардіоміопатія. Як і інші інгібітори АПФ, периндоприл слід призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана або обструкцією виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія).
Ниркова недостатність. У разі ниркової недостатності, а далі – залежно від відповіді на терапію. Стандартною практикою для таких пацієнтів є контроль рівня калію та креатині ну.
Реноваскулярна гіпертензія. У разі призначення інгібіторів АПФ пацієнтам з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки підвищується ризик виникнення гіпотензії та ниркової недостатності.
Пацієнти після трансплантації нирки. Досвід застосування периндоприлу пацієнтам після нещодавно перенесеної трансплантації ниркивідсутній.
Гіперчутливість / ангіоневротичний набряк. Повідомлялося про рідкісні випадки виникнення ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані у пацієнтів під час застосування інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу
Анафілактоїдні реакції під час плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності. Зрідка у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) з використанням декстрану сульфату можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоїдні реакції.
Анафілактоїдні реакції під час десенсибілізуючої терапії. У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ при проведенні десенсибілізуючої терапії із застосуванням лікарських засобів, що містять бджолину отруту можуть виникати анафілактоїдні реакції, що загрожують життю.
Печінкова недостатність. У рідкісних випадках у пацієнтів на тлі прийому інгібітору АПФ розвивається синдром, що починається з холестатичної жовтяниці й підвищення рівня печінкових ферментів та прогресує до фульмінантного некрозу печінки, а іноді – до летального наслідку. Механізм розвитку даного синдрому невідомий.
Нейтропенія / агранулоцитоз / тромбоцитопенія / анемія. Серед пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, було зареєстровано випадки нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутності інших факторів ризику нейтропенія виникає рідко.
Цукровий діабет. Пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби або отримують інсулін, необхідно ретельно контролювати рівень глікемії впродовж першого місяця терапії інгібіторами АПФ.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Якщо під час лікування підтверджується вагітність, застосування лікарського засобу необхідно негайно припинити. Не рекомендується застосування препарат в період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не чинить прямого впливу.
Побічні ефекти
Профіль безпеки периндоприлу відповідає профілю безпеки інгібіторів АПФ.
Згідно з наявними даними, найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися під час застосування периндоприлу у ході клінічних досліджень, є:
- запаморочення,
- головний біль,
- парестезії,
- вертиго,
- порушення зору,
- дзвін у вухах,
- артеріальна гіпотензія,
- кашель, задишка,
- біль у животі,
- запор,
- діарея,
- спотворення смаку (дисгевзія),
- диспепсія,
- нудота,
- блювання,
- свербіж,
- висипання,
- макулопапульозні висипання судоми м’язів,
- астенія.
Аналоги Периндоприлу
- Алітер
- Ерупніл
- Перистар
- Періндопрес
- Пренеса
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
