Офлоксин - інструкція, застосування, аналоги препарату

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Офлоксацин – це похідна хінолінкарбонової кислоти, синтетичний фторхінолоновий протимікробний засіб широкого спектра дії. Ефективний при прийомі внутрішньо.

Застосування Офлоксину

Офлоксацин застосовують дорослим для лікування таких бактеріальних інфекцій:

- гострий пієлонефрит і ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

- бактеріальний простатит, епідидимоорхіт;

- запальні захворювання органів малого таза в комбінації з іншими антибактеріальними лікарськими засобами.

При нижчезазначених інфекціях офлоксацин слід застосовувати лише у тому випадку, коли вважається недоцільним застосування антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендуються для початкового лікування цих інфекцій:

- неускладнений цистит;

- уретрит;

- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;

- загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт;

- позалікарняна пневмонія.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Офлоксин – склад і форма випуску препарату

Фора випуску – таблетки, вкриті оболонкою.

Склад. Діюча речовина: офлоксацин.

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить офлоксацину 200 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль кукурудзяний; повідон; кросповідон; полоксамер; магнію стеарат; тальк; гіпромелоза 2910/5; макрогол 6000; титану діоксид (Е 171).

Офлоксин: як приймати препарат

Загальні рекомендації щодо дозування: доза офлоксацину залежить від типу і ступеня тяжкості інфекційного захворювання. Діапазон доз для дорослих - від 200 до 800 мг на добу. Дози до 400мг можна приймати за один раз, бажано вранці, а більші дози слід приймати у двох рівномірно розподілених дозах. Загалом окремі дози потрібно приймати через однакові проміжки часу. Таблетки слід ковтати, запиваючи рідиною. Таблетки можна приймати як натщесерце, так і одночасно з прийомом їжі. Необхідно уникати одночасного застосування з антацидами.

Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт, позалікарняна пневмонія: 400 мг 1 раз на добу (у разі потреби дозу збільшують до 400 мг 2 рази на добу).

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин: 400 мг 2 рази на добу.

Схема добового дозування та тривалість лікування:

• Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 200 мг 2 рази на добу (може бути збільшено до 400 мг 2 рази на добу). Тривалість лікування - 7-21 день.
• Гострий пієлонефрит: 200 мг 2 рази на добу (може бути збільшено до 400 мг 2 рази на добу). Тривалість лікування - 7-10 днів (може бути подовжено до 14 днів).
• Гострий простатит, хронічний простатит: 200 мг 2 рази на добу (може бути збільшено до 400 мг 2 рази на добу). Тривалість лікування - 2-4 тижні (гострий), 4-8 тижнів (хронічний).
• Епідидимоорхіт: 200 мг 2 рази на добу (може бути збільшено до 400 мг 2 рази на добу). Тривалість лікування - 14 днів.
• Запальні захворювання органів малого таза: 400 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування - 14 днів.
• Неускладнений цистит: 200 мг 2 рази на добу протягом 3 днів; або 400 мг 1 раз на добу протягом 1 дня.
• Ускладнений цистит: 200 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування - 7-14 днів.
• Негонококовий уретрит: 300 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування - 7 днів.
• Гонококовий уретрит: 400 мг одноразово. Тривалість лікування - 1 день.

Офлоксацин також може застосовуватися для завершення курсу терапії у пацієнтів, у яких на тлі початкового лікування внутрішньовенним офлоксацином спостерігається покращення.

Офлоксин – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання. Відома підвищена чутливість до офлоксацину та до інших компонентів препарату або до інших препаратів групи хінолонів;

- тендиніт в анамнезі, що був пов’язаний із застосуванням фторхінолонів;

- епілепсія в анамнезі;

- ураження центральної нервової системи (ЦНС) зі зниженим порогом судомної активності;

- діти та підлітки у фазі росту, жінки під час вагітності та грудного вигодовування дитини (досвід експериментального застосування препарату у тварин свідчить про те, що неможливо повністю виключити його негативний вплив на хрящі суглобів зростаючого організму);

- прихований або явний дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (може обумовлювати схильність до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолоновими антибіотиками).

Побічні ефекти. Серйозні побічні ефекти включають тендиніт, розрив сухожиль, артралгію, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, що супроводжуються парестезією, депресією, втомою, порушеннями пам'яті, розладами сну, погіршенням слуху, зору, смаку та нюху.

Ураження сухожилля (особливо ахіллового сухожилля, але може стосуватися і інших сухожиль) може виникнути протягом 48 годин після початку лікування фторхінолоном, але ураження може розвинутися і через кілька місяців після припинення лікування.

Нечасто: мікоз; резистентність патогенних організмів. Психомоторне збудження; розлади сну; безсоння. Запаморочення; головний біль. Подразнення слизової оболонки очей. Вертиго. Кашель; назофарингіт. Біль у животі; діарея; нудота; блювання. Свербіж; висипання.

Рідко: Анафілактичні реакції; анафілактоїдні реакції; ангіоневротичний набряк. Відсутність апетиту. Психотичні розлади (наприклад, галюцинації); тривожність; сплутаність свідомості; жахливі сновидіння; депресія. Сонливість; парестезія; дисгевзія; паросмія. Розлади зору. Тахікардія. Артеріальна гіпотензія. Задишка; бронхоспазм. Ентероколіт, іноді геморагічний. Підвищення рівнів печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ і/або лужної фосфатази); підвищення рівня білірубіну в крові. Кропив’янка; припливи; посилене потовиділення; пустульозне висипання. Тендиніт. Підвищення сироваткового рівня креатиніну.

Дуже рідко: анемія; гемолітична анемія; лейкопенія; еозинофілія; тромбоцитопе­нія. Анафілактичний шок; анафілактоїдний шок. Периферична сенсорна нейропатія; периферична сенсомоторна нейропатія; судоми; екстрапірамідні симптоми або інші порушення м’язової координації. Шум у вухах; втрата слуху. Псевдомембра­нозний коліт; холестатична жовтяниця. Мультиформна еритема; токсичний епідермальний некроліз; реакції фоточутливо­сті; медика­ментозний дерматит; судинна пурпура; васкуліт, який у виняткових випадках може призвести до некрозу шкіри. Артралгія; міалгія; розриви сухожиль (зокрема, ахіллового сухожилля), які можуть бути двобічними і виникати протягом 48 годин після початку лікування. Гостра ниркова недостатність.

Аналоги Офлоксину

• Офлоксацин таблетки
• Офлоксацин ін’єкції