Лонгокаїн - інструкція, застосування, аналоги препарату

Лонгокаїн фото упаковки

Застосування Лонгокаїну

Лонгокаїн - склад і форма випуску препарату

Лонгокаїн: як приймати препарат

Лонгокаїн - протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Лонгокаїну

Препарат для для місцевої анестезії, розчин бупівакаїну.

Застосування Лонгокаїну

Показання до застосування:

  • Місцева анестезія шляхом інфільтрації.
  • Регіональна анестезія: блокада периферичних нервів (тулуба та сплетінь) та блокада центральних нервів (епідуральних та спінальних), хірургічна анестезія або знеболювання, включаючи акушерські процедури.

Лонгокаїн - склад і форма випуску препарату

Препарат випускається у формі розчину для ін’єкцій. 1 мл розчину містить бупівакаїну гідрохлориду безводного - 2,5 мг. Допоміжні речовини: натрію хлорид; вода для ін’єкцій.          

Лонгокаїн: як приймати препарат

Перед початком лікування необхідно провести пробу на індивідуальну чутливість. Бупівакаїн повинні застосовувати винятково спеціалісти, які мають досвід проведення місцевої або регіональної анестезії. Обладнання, необхідне для спостереження, невідкладної допомоги та реанімації повинно бути доступним для негайного застосування.

Слід застосовувати найнижчу можливу концентрацію знеболювального засобу у найменшій дозі, необхідній для забезпечення ефективної анестезії.

Незалежно від типу анестезії доза початкової ін’єкції не повинна перевищувати 150 мг, за винятком спінальної анестезії, де доза початкової ін’єкції не повинна перевищувати 20 мг.

Детальні таблиці дозування ін’єкцій для різних форм анестезії у дорослих та дітей наведені в інструкції виробника.

Лонгокаїн - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до місцевих анестетиків амідного ряду або до будь-якого компонента препарату;
  • внутрішньовенна регіональна анестезія;
  • акушерська парацервікальна блокада;
  • загальні протипоказання, пов’язані з епідуральною та спінальною анестезією,
  • інфекційні ураження шкіри в місці ін’єкції.
  • захворювання нервової системи в активній стадії, таке як менінгіт, поліомієліт, внутрішньочерепний крововилив, підгостра комбінована дегенерація спинного мозку, внаслідок перніціозної анемії та пухлин головного та спинного мозку; туберкульоз хребта; гнійна інфекція шкіри в місці або поруч, порушення згортання крові або поточне лікування антикоагулянтами, нещодавня травма хребта.

Бупівакаїн не слід застосовувати для епідуральної анестезії пацієнтам з вираженою артеріальною гіпотензією, наприклад, у випадку кардіогенного або гіповолемічного шоку.

Побічні реакції

  • Дуже поширені: нудота, артеріальна гіпотензія
  • Поширені: брадикардія, тахікардія, артеріальна гіпертензія, парестезія, запаморочення, головний біль (в результаті люмбарної/спинномозкової пункції), вертимо (запаморочення), блювання, затримка сечі, гіпертермія
  • Непоширені: симптоми токсичності (судоми, навколоротова парестезія, оніміння язика, гіперакузія, порушення зору, втрата свідомості, тремор, запаморочення, дзвін у вухах, дизартрія), гіпестезія (послаблення відчуттів), парез
  • Рідкісні: алергічні реакції, в найтяжчих випадках – (анафілактичний шок, косоокість, диплопія), невропатія, ушкодження периферичних нервів, арахноїдит, параплегія, зупинка серця, серцеві аритмії, пригнічення дихання.

Після епідуральної або спінальної анестезії можуть виникати неврологічні ускладнення.

Аналоги Лонгокаїну

  • Бупівакаїн
  • Маркаїн
  • Новостезин

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся