Лінкоміцин - інструкція, застосування, аналоги препарату

Лінкоміцин фото упаковки

Застосування Лінкоміцину

Лінкоміцин - склад і форма випуску препарату

Лінкоміцин: як приймати препарат

Лінкоміцин - протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Лінкоміцину

Антибактеріальний засіб. Використовується для лікування інфекцій, спричинених чутливими до лінкоміцину штамами грампозитивних аеробних мікроорганізмів. Ефективний у боротьбі зі стрептококами, пневмококами та стафілококами.

Застосування Лінкоміцину

Показання до застосування препарату:

  • Інфекції верхніх дихальних шляхів: хронічний синусит, спричинений анаеробними штамами. Лінкоміцин можна застосовувати для лікування окремих випадків гнійного середнього отиту або у вигляді засобу для додаткової терапії разом з антибіотиком, що ефективно діє проти аеробних грамнегативних збудників.
  • Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, включаючи інфекційні загострення хронічного бронхіту та інфекційну пневмонію.
  • Інфекції шкіри і м’яких тканин, спричинені чутливими мікроорганізмами, у випадках, коли призначення антибіотиків пеніцилінової групи не показане.
  • Інфекції кісток та суглобів, у тому числі остеомієліт та септичний артрит.
  • Септицемія та ендокардит.

Лінкоміцин - склад і форма випуску препарату

Лінкоміцин випускається у вигляді твердих желатинових капсул з білими корпусом і кришкою. Оболонка складається з желатину та діоксиду титану (Е 171). Всередині капсул міститься порошок білого або майже білого кольору.

1 капсула містить 250мг лінкоміцину гідрохлориду, у перерахуванні на лінкоміцин. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

Упаковка лінкоміцину містить три блістери на 10 капсул.

Лінкоміцин: як приймати препарат

При терапії препаратом Лінкоміцин необхідно проводити бактеріологічні посіви та дослідження чутливості збудників хвороби. Так, препарат довів ефективність для лікування стафілококових інфекцій, резистентних до інших антибіотиків та чутливих до лінкоміцину. Водночас були виявлені штами стафілококів, резистентних до лінкоміцину.

У разі наявності показань лікарський засіб можна застосовувати одночасно з іншими антибактеріальними препаратами.

З метою зниження швидкості виникнення резистентних до ліків  бактерій лінкоміцин слід застосовувати лише для лікування чи профілактики інфекцій, які доведено або з дуже високою ймовірністю спричинені чутливими бактеріями.

Лінкоміцин не призначений для лікування незначних бактеріальних інфекцій та вірусних інфекцій. Призначення лінкоміцину у разі відсутності підтвердженої або підозрюваної з високою ймовірністю бактеріальної інфекції навряд чи буде корисним для пацієнта та підвищує ризик виникнення бактерій із резистентністю до лікарського препарату.

Дози, спосіб та тривалість застосування визначає лікар, виходячи зі ступеня тяжкості інфекції, стану пацієнта та чутливості бактеріального збудника.

Препарат рекомендують приймати за 1-2 години до або через 1-2 години після вживання їжі. Тверді капсули необхідно запивати достатньою кількістю води.

Дорослим призначають приймати по 500 мг лінкоміцину 3-4 рази на добу. Дітям від 6 років – 30-60 мг/кг на добу, з розподілом прийому на 3-4 рівні дози.

Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок або печінки відповідна доза становить 25-30 % від дози, рекомендованої пацієнтам без таких порушень.

Лінкоміцин - протипоказання, побічні ефекти

Препарат у формі капсул не призначають дітям віком до 6 років. Лінкоміцин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли лікування вкрай необхідне.

Лінкоміцин може накопичуватись у грудному молоці. При необхідності прийому препарату матері бажано відмовитись від годування груддю.

Передозування препарату може спричинити розлади шлунково-кишкового тракту, включаючи біль у животі, нудоту, блювання та діарею. Для лікування передозування слід спровокувати блювання або, при наявності показань, провести промивання шлунка.

Застосування антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечнику та призводить до підвищеного росту бактерій С.difficile, що продукують токсини. Пов’язана з C.difficile діарея може проявлятися у легкій формі, але також може прогресувати і становити небезпеку.

Через ризик розвитку псевдомембранозного коліту перед прийняттям рішення щодо застосування лінкоміцину лікар має проаналізувати природу інфекції пацієнта та оцінити придатність менш токсичних альтернативних препаратів.

Лінкоміцин не можна застосовувати для лікування менінгіту, оскільки рівні препарату у спинномозковій рідині недостатні.

Застосування лінкоміцину може призводити до надмірного росту нечутливих організмів, зокрема дріжджових грибків.

Побічні реакції.

  • біль у животі
  • нудота
  • блювання
  • діарея
  • езофагіт
  • глосит
  • стоматит
  • анальний свербіж
  • нейтропенія
  • лейкопенія
  • агранулоцитоз
  • реакції підвищеної чутливості
  • свербіж
  • шкірні висипання
  • кропив’янки
  • вагініт
  • виникнення жовтяниці
  • зміна показників функції печінки
  • порушення функцій нирок
  • дзвін у вухах та вертиго

Аналоги Лінкоміцину

  • Лінкоцин
  • Далацин Ц
  • Кліндаміцин
  • Кліндагексал
  • Пулксипрон

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся