Ларфікс – інструкція, застосування, аналоги препарату

Ларфікс фото упаковки

Застосування Ларфіксу

Ларфікс: склад і форма випуску препарату

Ларфікс: як приймати препарат

Ларфікс: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Ларфіксу

Ларфікс – це нестероїдний протизапальний та протиревматичний лікарський засіб.

Застосування Ларфіксу

Ларфікс приймається, коли необхідне:

  • короткочасне лікування гострого болю легкого та помірного ступеня;
  • симптоматичне полегшення болю та запалення при остеоартриті;
  • симптоматичне полегшення болю та запалення при ревматоїдному артриті.

Ларфікс: склад і форма випуску препарату

Ларфікс випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Вони овальні, продовгуваті, від білого до жовтуватого кольору таблетки, вкриті оболонкою, з тисненням «L8» з одного боку і гладенькі з іншого боку.

По 10 таблеток у блістері. По 3 або 10 блістерів у картонній упаковці.

Діюча речовина – lornoxicam. 1 таблетка містить 8 мг лорноксикаму.

Допоміжні речовини – лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Оpadrywhite03F58750*.

*Оpadrywhite03F58750: тальк, поліетиленгліколь, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171).

Ларфікс: як приймати препарат

Таблетки Ларфікс приймати перорально, запиваючи достатньою кількістю води.

Для всіх пацієнтів відповідний режим дозування має ґрунтуватися на індивідуальній відповіді на лікування.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років), крім пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок, коригування дози не потребують, але слід з обережністю застосовувати лорноксикам у зв’язку з вірогідністю виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту.

Діти. Лорноксикам не рекомендується застосовувати дітям у зв’язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату.

Ларфікс: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • Гіперчутливість до лорноксикаму або до компонентів препарату.
  • Тромбоцитопенія.
  • Гіперчутливість (симптоми, подібні до таких як при астмі, риніті, ангіоневротичному набряку або кропив’янці) до інших НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту.
  • Тяжка форма серцевої недостатності.
  • Шлунково-кишкові кровотечі, церебрально-судинні кровотечі або інші порушення згортання крові.
  • Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація виразки в анамнезі, пов’язані з попередньою терапією НПЗЗ.
  • Гостра або рецидивуюча хронічна пептична виразка шлунка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих доведених епізодів виникнення виразки або кровотечі).
  • Тяжка форма печінкової недостатності.
  • Тяжка форма ниркової недостатності (рівень сироваткового креатиніну > 700 мкмоль/л).
  • ІІІ триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю).

Особливості застосування

У пацієнтів із наступними захворюваннями та станами препарат слід призначати тільки після ретельної оцінки очікуваної користі від терапії і можливого ризику:

Ниркова недостатність легкого (рівень сироваткового креатиніну 150-300мкмоль/л) та помірного (рівень сироваткового креатиніну 300-700мкмоль/л) ступеня важкості. Лорноксикам слід застосовувати з обережністю через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку. У випадку погіршення функції нирок лікування лорноксикамом слід припинити.

Стан після обширних хірургічних втручань; серцева недостатність; прийом діуретиків або засобів, що можуть спричинити ушкодження нирок. При застосуванні лорноксикаму необхідно ретельно контролювати функцію нирок.

Порушення згортання крові. Рекомендується проведення ретельного клінічного дослідження та оцінки лабораторних показників (наприклад, активованого часткового тромбінового часу), оскільки лорноксикам пригнічує агрегацію тромбоцитів, збільшуючи час згортання крові. Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до кровотеч.

Печінкова недостатність (наприклад, цироз печінки). Після застосування препарату у дозі 12-16мг на добу рекомендується регулярно проводити лабораторні тести у зв’язку з можливістю накопичення лорноксикаму в організмі (підвищення AUC), даних провідхилення фармакокінетичних параметрів у пацієнтів з печінковою недостатністю немає.

Пацієнти літнього віку. Особам літнього віку (від 65років) рекомендується спостереження за функцією нирок та печінки та з обережністю застосовувати після хірургічних втручань.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування можливе тільки при крайній необхідності під час вагітності, а у період годування груддю не слід застосовувати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У разі виникнення запаморочення та/або сонливості внаслідок прийому препарату не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Побічні ефекти

Найчастіше побічні реакції НПЗЗ були пов’язані зі шлунково-кишковим трактом. При прийомі НПЗЗ можуть виникати:

  • пептичні виразки,
  • перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що іноді закінчується летально, особливо в осіб літнього віку,
  • нудота,
  • блювання,
  • діарея,
  • метеоризм,
  • запор,
  • диспепсія,
  • біль у животі,
  • мелена,
  • блювання кров’ю,
  • виразковий стоматит,
  • загострення коліту та хвороби Крона були зареєстровані при лікуванні НПЗЗ.

Менш часто спостерігалися гастрити.

Аналоги Ларфіксу

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся