Кетонал - інструкція, застосування, аналоги препарату

Застосування Кетоналу

Посттравматичний біль у м’язах та суглобах. Тендовагініти.

Кетонал - склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: кетопрофен; 1 г гелю містить кетопрофену 25 мг;

Допоміжні речовини: карбомери, триетаноламін, етанол 96%, олія лавандова, вода очищена.

Лікарська форма - гель.

Основні фізико-хімічні властивості:однорідний прозорий гель.

Кетонал гель: як приймати препарат

На шкіру ураженої ділянки слід наносити тонким шаром 3-5 см гелю 1-2 рази на добу та обережно втирати його. Кількість гелю залежить від розміру травмованої зони: 5 см гелю відповідають 100 мг кетопрофену, 10 см – 200 мг кетопрофену. Використовувати при цьому оклюзійну пов’язку не рекомендується.

Тривалість лікування становить 7-10 діб. Після застосування гелю слід вимити руки. Кетонал гель можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими формами (капсули, таблетки, супозиторії). Загальна максимальна добова доза не має перевищувати 200 мг кетопрофену незалежно від застосованої лікарської форми.

Діти - безпека та ефективність застосування препарату не встановлена для цієї вікової групи.

Кетонал - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання:

• - підвищена чутливість до кетопрофену або до інших допоміжних речовин препарату;
• - будь-які реакції фотосенсибілізації в анамнезі;
• - відомі реакції гіперчутливості, наприклад, симптоми бронхіальної астми, алергічний риніт або кропив’янка, що виникли після застосуванні кетопрофену, фенофібрату, тіапрофенової кислоти, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• - наявність в анамнезі шкірних проявів алергії при застосуванні кетопрофену, тіапрофенової кислоти, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових (УФ) променів або парфумерних засобів;
• - вплив сонячних променів (навіть розсіяного світла) або УФ-опромінення у солярії під час лікування гелем та протягом 2 тижнів після його припинення;
• - гель не застосовувати при наявності патологічних змін на шкірі, наприклад, мокнучі дерматози, пошкодження шкіри, висипання, травми шкіри, опіки, екзема або акне, або інфекційних процесів шкіри та відкритих ран.

Побічні реакції:

• З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості; анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, та анафілаксія відзначені при системному і місцевому застосуванні кетопрофену; бронхоспазм, напади бронхіальної астми.
• З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – подразнення шкіри, алергічні шкірні реакції, гіперемія, свербіж, висипання, відчуття печіння; рідко – набряки, еритема, екзема, у тому числі везикулярна, бульозна та фліктенульозна, що здатна розповсюджуватися та набувати генералізованого характеру; пурпуроподібний, бульозний висип; підвищене потовиділення, кропив’янка, дерматит (контактний, ексфоліативний); фоточутливість, у тому числі серйозні шкірні реакції від перебування на сонці; пурпура, мультиформна еритема, дерматит, що нагадує лишай, некроз шкіри, синдром Стівенса-Джонсона. Були повідомлення про локальні шкірні реакції, що у подальшому могли виходити за межі ділянки нанесення препарату.
• З боку травного тракту: дуже рідко – нудота, блювання, печія,запор (при тривалому застосуванні), діарея, пептична виразка, шлунково-кишкові кровотечі.
• З боку сечовидільної системи: описаний випадок погіршення функції нирок у пацієнта з хронічною нирковою недостатністю після місцевого застосування кетопрофену. У поодиноких випадках виникає інтерстиціальний нефрит.
• Кетопрофен може спричинити напади бронхіальної астми у хворих із гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або до її похідних.

Аналоги Кетоналу

Артрокол, Кетонал ДУО, Кетонал Форте, Ультрафастин.