Калію хлорид 4% - інструкція, застосування, аналоги препарату

Розчини електролітів. Калій - діюча речовина лікарського засобу, є основним внутрішньоклітинним катіоном більшості тканин організму. Іони калію необхідні для багатьох життєво важливих фізіологічних процесів. Вони беруть участь у регуляції функції збудження, скоротливості, проведення та автоматизму міокарда; необхідні для підтримки внутрішньоклітинного тиску, проведення та синаптичної передачі нервового імпульсу, підтримки концентрації калію в міокарді, скелетних м’язах і гладком’язових клітинах, а також для підтримки нормальної функції нирок.

Застосування Калію хлориду 4%

Гіпокаліємія, зумовлена застосуванням салуретиків, нестримним блюванням, профузною діареєю, хірургічним втручанням; інтоксикація серцевими глікозидами; аритмії різного походження, у т.ч. пароксизмальна тахікардія (пов’язані в основному з електролітними порушеннями та абсолютною або відносною гіпокаліємією); гіпокаліємічна форма пароксизмальної міоплегії; м’язова дистрофія, міастенія; зниження рівня калію в організмі при застосуванні кортикостероїдів.

Калію хлорид 4% – склад і форма випуску препарату

Форма випуску - розчин для інфузій.

Склад. Діюча речовина: калію хлорид. 100 мл розчину містять калію хлориду 4,0 г.

Іонний склад на 1000 мл препарату: К⁺ – 536 ммоль, Cl⁻ – 536 ммоль.

Допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Калію хлорид 4%: як приймати препарат

Застосовувати внутрішньовенно краплинно.

Необхідну дозу слід визначати за показниками вмісту калію у сироватці крові. Дефіцит калію розраховувати за формулою:

Калій = маса тіла × 0,2 × 2 × (4,5 – К⁺_плазми),

де: калій - розрахунок у ммоль, маса тіла - розрахунок у кг, 4,5 - нормальний рівень калію у ммоль/л у сироватці крові, К⁺_плазми - фактичний вміст калію (ммоль/л) у сироватці крові пацієнта.

Отриманий результат - це необхідна кількість для організму (дефіцит) калію у ммоль. Для визначення кількості лікарського засобу, яку потрібно використати, слід врахувати, що «Калію хлориду розчин 4%» містить іонів К⁺ – 0,536 ммоль/мл. Необхідну кількість розчину слід розводити водою для ін’єкцій в 10 разів (до 500 мл) і вводити краплинно (20-30 крапель за хвилину). Також як розчинник можна використовувати 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози.

При тяжких інтоксикаціях, що потребують швидкого усунення патологічних явищ, слід застосовувати «Калію хлориду розчин 4 %», розведений у 40 % розчині глюкози.

Звичайна рекомендована доза не повинна перевищувати 20 ммоль калію на годину або 2-3 ммоль калію на кілограм маси тіла протягом доби.

В екстрених випадках, коли рівень калію у сироватці крові менш ніж 2 ммоль/л або існує загроза гіпокаліємії (рівень калію в сироватці крові нижчий ніж 2 ммоль/л або мають місце зміни на ЕКГ та/або параліч м’язів), дозу слід підбирати індивідуально (доза може становити до 40 мг/год або 400 мг/добу), при цьому потрібен нагляд лікаря, моніторинг серцевої діяльності за допомогою ЕКГ, часта перевірка рівня калію в сироватці крові для запобігання гіперкаліємії та зупинці серця.

Діти. Дані щодо застосування лікарського засобу дітям відсутні.

Калію хлорид 4% – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання. Порушення видільної функції нирок (калій накопичується у плазмі крові, що може призвести до інтоксикації), порушення атріовентрикулярної провідності, гіперкаліємія різного генезу, гіперхлоремія, гостра ниркова недостатність (з оліго- або анурією, азотемією), ретенційна уремічна стадія при хронічній нирковій недостатності, системний ацидоз, діабетичний ацидоз, гостра дегідратація, значні опіки, кишкова непрохідність, хвороба Аддісона, набряк мозку.

Лікарський засіб не вводити одночасно з препаратами крові.

Побічні ефекти:

• Порушення електролітного балансу: гіпофосфатемія; гіпомагніємія; гіперкаліємія; гіпонатріємія.
• З боку травного тракту: диспептичні розлади (нудота, біль у животі).
• З боку серцево-судинної системи: брадикардія; порушення провідності серця, аритмія, екстрасистолія; артеріальна гіпотензія.
• З боку імунної системи: алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипи, ангіоневротичний набряк, шок).
• З боку нервової системи: у поодиноких випадках при застосуванні високих доз може виникнути слабкість, парестезія, сплутаність свідомості.
• Загальні реакції організму: гіперволемія; ядуха; біль у горлі.
• Зміни у місці введення: біль, почервоніння, флебіти.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити. Терапія – симптоматична.

Аналоги Калію хлориду 4%

• Калію хлорид