Імет – інструкція, застосування, аналоги препарату

Імет фото упаковки

Застосування Імету

Імет: склад і форма випуску препарату

Імет: як приймати препарат

Імет: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Імету

Імет – це не стероїдний протизапальний та протиревматичний лікарський засіб.

Застосування Імету

Імет приймається для симптоматичного лікування головного болю, в тому числі при:

  • мігрені,
  • зубному болю,
  • дисменореї,
  • невралгії,
  • болю у спині, суглобах, м’язах,
  • ревматичних болях,
  • ознаках застуди і грипу.

Імет: склад і форма випуску препарату

Імет випускається у формі таблеток, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою для розподілу з обох боків та тисненням «Е» з обох сторін риски на верхній стороні.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 2, або по 3 блістери у картонній коробці.

Діюча речовина – 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ібупрофену 400 мг.

Допоміжні речовини – крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магніюстеарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь 4000, повідон (К 30), титану діоксид (Е 171).

Імет: як приймати препарат

Для перорального прийому при нетривалому застосуванні.

Дорослі та діти віком від 12 років. Препарат застосовувати по 1 таблетці кожні 4 години. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи великою кількістю рідини, під час або після їди. Не приймати більше 3 таблеток протягом 24 годин. Максимальна добова доза становить 1200 мг.

Мінімальну ефективну дозу слід застосовувати протягом найменшого можливого періоду, потрібного для позбавлення від симптомів.

Якщо скарги зберігаються більше 3 днів у дітей і більше 4 днів при лікуванні болю у дорослих, пацієнт повинен звернутися до лікаря.

Пацієнтам, які мають чутливий шлунок, рекомендується приймати Імет під час їжі.

Пацієнти літнього віку не потребують спеціального дозування.

Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки легкого або помірного ступеня не потребують коригування дози.

Діти. Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Імет: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів препарату.
  • Реакції гіперчутливості (наприклад астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ.
  • Виразкова хвороба шлунка/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два і більше виражених епізодивиразкової хвороби чи кровотечі).
  • Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана із застосуванням НПЗЗ, в анамнезі.
  • Тяжке порушення функції печінки, нирок; серцева недостатність.
  • ІІІ триместр вагітності. (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»)
  • Цереброваскулярні або інші кровотечі.
  • Порушення кровотворення або згортання крові.

Особливості застосування

Побічні ефекти, які стосуються застосування ібупрофену та всієї групи НПЗЗ в цілому, можна зменшити шляхом застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів протягом найкоротшого періоду часу.

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або помірним або середнім ступенем застійної серцевої недостатності в анамнезі слід з обережністю починати довготривале лікування (необхідна консультація лікаря).

Застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах, а також тривале лікування можуть призвести до незначного підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень.

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може бути призначене лікарем тільки після ретельного аналізу.

Вплив на органи дихання. Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі.

Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини. З обережністю слід застосовувати ібупрофен при проявах системного червоного вовчака та змішаних захворюваннях сполучної тканини через підвищений ризик виникнення асептичного менінгіту.

Вплив на нирки. Довготривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності.

Вплив на печінку. Порушення функції печінки.

Вплив на фертильність у жінок. Довготривале застосування ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти.

Вплив на шлунково-кишковий тракт. НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона).

Збоку шкіри та підшкірної клітковини. Дуже рідко на тлі прийому НПЗЗ можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Особливо ретельний контроль лікаря потрібний безпосередньо після великих хірургічних втручань.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Ібупрофен протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності. Також у разі можливості не рекомендується застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Побічні ефекти.

Найчастіші побічні реакції є шлунково-кишковими за своєю природою і здебільшого залежать від дози. Побічні реакції найрідше спостерігаються, коли максимальна добова доза становить 1200 мг.

  • З боку серцевої системи. Дуже рідко: посилене серцебиття, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
  • З боку травного тракту. Часто: скарги з боку шлунково-кишкового тракту, такі як печія, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор і незначні шлунково-кишкові кровотечі, які у виняткових випадках можуть спричинити анемію. Іноді: виразки шлунково-кишкового тракту з імовірністю розвитку кровотечі та перфорації (іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку). Виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона, гастрит. Дуже рідко: езофагіт, панкреатит, утворення діафрагмоподібних стриктур кишечнику. Невідомо: диспепсія, мелена, криваве блювання, жовтяниця.
  • З боку нервової системи. Нечасто: порушення з боку центральної нервової системи, такі як головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість або підвищена втомлюваність. Дуже рідко: асептичний менінгіт, окремі симптоми якого (ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтація) можуть виникати у пацієнтів з існуючими аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини. Невідомо: парестезії, сонливість.
  • З боку нирок та сечовидільної системи. Дуже рідко: гостре порушення функції нирок, набряки, сосочковий некроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язані з підвищенням рівня сечовини у плазмі крові та набряк; невідомо: ниркова недостатність, нефротоксичність, включаючи інтерстиціальний нефрит та нефротичний синдром.
  • З боку печінки. Дуже рідко: порушення функції печінки, ураження печінки, особливо при тривалій терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
  • З боку судинної системи. Дуже рідко: артеріальна гіпертензія. Невідомо: артеріальний тромбоз (інфаркт міокарда або інсульт).
  • З боку шкіри та підшкірної клітковини. Рідко: різні висипання на шкірі; дуже рідко:тяжкі форми шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема і токсичний епідермальний некроліз; невідомо: фоточутливість.
  • З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, які можуть виникати при тривалому лікуванні, першими ознаками яких є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симтоми, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та синці.
  • З боку психіки. Невідомо: тільки при тривалому застосуванні: депресія, галюцинації, сплутаність свідомості.
  • З боку органів зору. Нечасто: при тривалому лікуванні можуть виникати порушення зору, неврит зорового нерва.
  • З боку органів слуху. Рідко: при тривалому лікуванні можливі дзвін у вухах та запаморочення.
  • З боку імунної системи. Нечасто: реакції гіперчутливості, що супроводжуються шкірним висипом, кропив’янкою і свербежем, а також нападами астми (у деяких випадках зі зниженням артеріального тиску). Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок; невідомо: реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, загострення астми, бронхоспазм.
  • Інфекції та інвазії. Дуже рідко: були описані загострення інфекцій, пов'язаних із запаленням (наприклад, розвиток некротизуючого фасциїту), що збігаються з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів. Це, можливо, пов'язано з механізмом дії нестероїдних протизапальних лікарських засобів.
  • Загальні порушення. Нездужання і підвищена втомлюваність.

Аналоги Імету

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies