Ізоніазид - інструкція, застосування, аналоги препарату
Ізоніазид - склад і форма випуску препарату
Ізоніазид: як приймати препарат
Ізоніазид - протипоказання, побічні ефекти
Ізоніазид має високу активність щодо мікобактерій туберкульозу. Чинить бактерицидну дію in vitro та in vivo проти мікобактерій.
Застосування Ізоніазиду
Лікування туберкульозу, спричиненого мікобактеріями туберкульозу.
У результаті монотерапії ізоніазидом утворюються стійкі штами мікобактерій, тому його слід застосовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами. Необхідно правильно підбирати дозу відповідно до можливості інактивувати ізоніазид.
Ізоніазид - склад і форма випуску препарату
діюча речовина: isoniazid; 1 таблетка містить ізоніазиду 100 мг або 300 мг;
допоміжна речовина: кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, динатрію едетат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.
Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 100 мг: двоопуклі, круглі таблетки від білого до майже білого кольору, з лінією розлому з одного боку і гладкі з іншого; таблетки по 300 мг: двоопуклі, круглі таблетки від білого до майже білого кольору, гладкі з обох боків.
Ізоніазид: як приймати препарат
Перорально. Ізоніазид, таблетки, слід ковтати не розжовуючи, запиваючи водою.
Таблетки слід приймати натще (принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому їжі).
Активний туберкульоз
Для лікування активного туберкульозу ізоніазид завжди слід застосовувати в поєднанні з іншими протитуберкульозними препаратами.
Щоденна терапія: діти – 10-15 мг/кг маси тіла на добу; дорослі – 5 мг/кг маси тіла на добу; максимальна добова доза – не більше 300 мг.
Ізоніазид, таблетки 100 мг, не призначають дітям з масою тіла менш як 3,5 кг.
Ізоніазид, таблетки 300 мг, не призначають пацієнтам з масою тіла менш як 45 кг.
Тривалість терапії залежить від показання, а також комбінації препаратів, які застосовуються разом з ізоніазидом.
Латентний туберкульоз (монотерапія)
Дорослі: 300 мг на добу протягом не менш ніж 6 місяців
Діти: 10 мг/кг маси тіла на добу (максимальна добова доза – 300 мг) протягом принаймні 6 місяців.
Ізоніазид, таблетки 300 мг, не застосовують дітям для лікування латентного туберкульозу. У цих випадках застосовують ізоніазид у меншому дозуванні.
У разі пропуску прийому ця доза повинна бути прийнята якомога швидше, якщо наступна чергова доза не планується протягом 6 годин.
Ізоніазид - протипоказання, побічні ефекти
- Підвищена чутливість до ізоніазиду або до допоміжних речовин препарату
- Епілепсія, схильність до судомних нападів.
- Тяжкі психози (у т. ч. в анамнезі).
- Поліомієліт (у т. ч. раніше перенесений).
- Токсичний гепатит в анамнезі внаслідок застосування похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (фтивазид).
- Виражений атеросклероз.
- Гостра печінкова та/або ниркова недостатність.
- Застосування ізоніазиду в дозі вище 10 мг/кг маси тіла на добу протипоказане у період вагітності, при серцево-легеневій недостатності, артеріальній гіпертензії ІІ-ІІІ стадії, ішемічній хворобі серця, захворюваннях нервової системи, бронхіальній астмі, хронічній нирковій недостатності, гепатиті у період загострення, цирозі печінки, псоріазі, екземі у гострій формі, мікседемі, гіпотиреозі.
- Застосування ізоніазиду у період вагітності можливе з урахуванням співвідношення користь/ризик у дозі до 10 мг/кг маси тіла на добу.
- Ізоніазид проникає у грудне молоко, тому, враховуючи імовірність розвитку гепатиту та периферичних невритів у дитини, необхідно вирішити питання щодо припинення годування груддю або припинення застосування препарату.
- Діти. Застосовують дітям віком від 4 років.
Аналоги Ізоніазиду
- Бітуб
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.