Ірифрин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Ірифрин фото упаковки

Застосування Ірифрину

Ірифрин – склад і форма випуску

Ірифрин – як приймати препарат

Ірифрин – протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Ірифрину

Ірифрин – це очні краплі для  лікування та профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації з райдужної оболонки ока.

Застосування Ірифрину

  • Іридоцикліт, передній увеїт (з метою лікування та профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації з райдужної оболонки ока).
  • Діагностичне розширення зіниці під час офтальмоскопії та інші діагностичні процедури, необхідні для визначення стану заднього відрізка ока).
  • Проведення провокаційного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому.
  • Диференціальна діагностика типу ін’єкції очного яблука.
  • Розширення зіниці при проведенні лазерних втручань на очному дні та вітрео-ретинальній хірургії.
  • Синдром «червоного ока» (зменшення гіперемії та подразнення оболонок ока).
  • Комплексна терапія спазму акомодації у дітей шкільного віку.
  • Лікування та профілактика астенопії.

Ірифрин – склад і форма випуску

Склад.

Діюча речовина. фенілефрин;

1 мл препарату містить фенілефрину гідрохлориду 25 мг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, динатрію едетат, гіпромелоза, натрію метабісульфіт (Е 223), натрію цитрат, кислота лимона безводна, вода для ін’єкцій.

 Лікарська форма. Краплі очні.

Ірифрин – як приймати препарат

При проведенні офтальмоскопії застосовувати одноразову інстиляцію 2,5 % розчину. Як правило, для досягнення мідріазу досить введення 1 краплі 2,5 % розчину препарату в кон’юнктивальний мішок. Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хв і зберігається на достатньому рівні протягом 1-3 годин. У разі необхідності підтримки мідріазу протягом тривалого часу через 1 годину можлива повторна інстиляція.

Для проведення діагностичних процедур одноразова інстиляція 2,5 % розчину використовується:

─ як провокаційний тест у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери і підозрою на закритокутову глаукому. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування і після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., провокаційний тест вважається позитивним;

─ для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука: якщо через 5 хв після інстиляції відзначається звуження судин очного яблука, ін'єкція класифікується як поверхнева; при збереженні почервоніння ока необхідно ретельно обстежити пацієнта на наявність іридоцикліту або склериту, тому що це свідчить про розширення судин у більш глибоких шарах тканин ока;

─ при іридоцикліті, передньому увеїті використовується для лікування та запобігання розвитку задніх синехій; для зниження ексудації у передню камеру ока. З цією метою 1 крапля препарату інстилюється в кон'юнктивальний мішок хворого ока (очей) 2-3 рази на добу.

Комплексна терапія спазму акомодації та астенопії у дітей шкільного віку.

При легкому ступені короткозорості призначати по 1 краплі 2,5 % розчину препарату перед сном, у дні високих зорових навантажень;

при середньому ступені короткозорості по 1 краплі 2,5 % розчину 3 рази на тиждень перед сном, а у разі еметропії (відсутність міопії) ─ щодня, незалежно від зорового навантаження.

Пацієнтам з далекозорістю, у яких спостерігається тенденція до виникнення спазму, застосовувати 2,5 % розчин препарату в комбінації з 1 краплею 1 % циклопентолата перед сном, у період важких зорових навантажень, а в звичайний час застосовувати 3 рази на тиждень.

Застосування пацієнтам літнього віку.Немає необхідності коригувати дозу для пацієнтів літнього віку. Повторні інсталяції можуть давати менш виражений мідріаз.

Перед першим застосуванням слід закрутити ковпачок до упора, обертаючи його зліва на право. Скарифікатор, що міститься у ковпачку, проколе при цьому носик флакона. Після цього можна відкривати флакон, як зазавичай, обертаючи ковпачок ліворуч. При проведенні інстиляцій необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних правил, мити руки з милом, не торкатися носика крапельниці пальцями.

Ірифрин – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

─ Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

─ Вузькокутова або закритокутова глаукома.

─ Значні порушення з боку серцево-судинної системи (хвороби серця, артеріальна гіпертензія, аневризма, тахікардія), особливо для пацієнтів літнього віку.

─ Інсулінозалежний цукровий діабет.

─ Тиреотоксикоз.

─ Гіпертиреоз.

─ Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази та протягом 2-х тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО.;

─ Додаткове розширення зіниці під час хірургічного втручання у хворих з порушенням цілісності очного яблука або при порушенні функції сльозовиділення.

─ Одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, антигіпертензивними препаратами ( у т.ч. бета-блокаторами).

─ Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатгідрогенази.

─ Печінкова порфірія.

─ Новонароджені з низькою масою тіла.

Побічні реакції.

З боку органів зору: у деяких випадках спостерігається печіння (на початку застосування), реактивна гіперемія, затуманення зору, подразнення, алергічні реакції відчуття дискомфорту, сльозотеча, збільшення внутрішньоочного тиску у пацієнтів з вузькокутовою або закритокутовою глаукомою, реактивний міоз (наступного дня після застосування; при цьому повторні інсталяції можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні; ефект частіше проявляється у пацієнтів літнього віку).

З боку серцево-судинної системи:тахікардія, серцеві аритмії, у т. ч. шлуночкові, артеріальна гіпертензія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії.

Аналоги Ірифрину

Мезанекст

Мезатон

Фенефрин

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся