Флуцинар мазь – інструкція, застосування, аналоги препарату
Флуцинар мазь: склад і форма випуску препарату
Флуцинар: як приймати препарат
Флуцинар: протипоказання, побічні ефекти
Флуцинар – це активний кортикостероїд в комбінації з антибіотиками.
Застосування Флуцинару
Флуцинар приймається для лікування:
- сухих дерматитів, особливо алергічного походження з ознаками вторинної інфекції, чутливої до неоміцину, перебіг яких супроводжується стійким свербежем чи гіперкератозом:
- себорейного дерматиту, уртикарного лишая, атопічного дерматиту, алергічної контактної екземи, мультиформної еритеми, червоного вовчака, запущеного псоріаза, плескатого лишая.
Флуцинар мазь: склад і форма випуску препарату
Флуцинар випускається у формі мазі (свiтло-жовтого кольору жирна м’яка маса, що просвiчується).
Діючі речовини: флуоцинолон, неоміцин. 1 г мазі міститьфлуоцинолону ацетоніду 0,25 мг, неоміцину сульфатy 5 мг.
Допоміжні речовини: пропiленгліколь, олія мінеральна, ланолін, парафін білий м’який.
Флуцинар: як приймати препарат
Лікарський засіб призначений для місцевого застосування. Мазь слід нанести тонким шаром на уражену шкіру 1‒2 рази на добу. Не слід застосовувати мазь під оклюзійну пов’язку.
Лікування не слід проводити безперервно довше 2 тижнів. Не можна застосовувати на шкіру обличчя більше 1 тижня. Протягом тижня рекомендується застосувати не більше 15 г мазі(1 туба).
Слід з обережністю під контролем лікаря застосовувати препарат дітям віком від 2 років (у випадку абсолютної необхідності), тільки 1 раз на добу, на невеликій ділянці шкіри; не наносити на шкіру обличчя дитини.
Діти. Препарат не застосовувати дітям віком до 2 років.
Флуцинар: протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання
Алергія на кортикостероїди, гіперчутливість до антибіотиків аміноглюкозидового ряду або до інших компонентів лікарського засобу.
Бактеріальні, грибкові та вірусні дерматити, вітряна віспа, піодермія, герпес, актиномікоз, бластомікоз, споротрихоз, численні псоріатичні бляшки, шкірні прояви сифілісу, туберкульоз шкіри, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, рани на ділянках нанесення, невус, атерома, меланома, гемангіома, ксантома, саркома, пухлини шкірного покриву, рак шкіри, рожеві та вульгарні вугри, періанальний та генітальний свербіж, періоральний дерматит, пелюшковий дерматит, тромбофлебіт та трофічні виразки на тлі варикозного розширення вен.
Не застосовувати після вакцинації.
Не слід застосовувати препарат на великих ділянках шкіри, особливо на рани, що довго не загоюються, наприклад глибокі опікові рани. Препарат не застосовувати в офтальмології.
Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, не застосовувати пацієнтам із тяжкими кардіогенними або нейрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки.
Особливості застосування
Не застосовувати безперервно понад 2 тижні. При довготривалому застосуванні на великих ділянках шкіри збільшується частота прояву побічних ефектів і можливість розвитку резистентності бактерій до неоміцину сульфату, набряків, гіпертонії, гіперглікемії та зниження імунітету.
Не слід застосовувати з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування.
Можлива перехресна чутливість до аміноглікозиду.
При зовнішньому застосуванні препарату можливі: зниження продукування адренокортикотропного гормону гіпофізом через пригнічення системи «надниркові залози ‒гіпофіз», зниження рівня кортизолу в крові та розвиток ятрогенного синдрому Кушинга, що зникає після припинення застосування препарату. Показаний періодичний контроль функції кори надниркових залоз шляхом визначення кортизолу в крові і в сечі після стимуляції надниркових залоз АКТГ при тривалому застосуванні.
Порівняно з дорослими у дітей може абсорбуватися пропорційно більша кількість топічного кортикостероїду, і тому вони більш сприйнятливі до системних побічних ефектів. Це пов’язано з тим, що діти мають недорозвинутий шкірний бар’єр та більшу поверхню шкіри відносно маси тіла порівняно з дорослими.
У випадку розвитку інфекції у місці застосування мазі слід провести відповідне антибактеріальне або протигрибкове лікування. Якщо симптоми інфекції не зникають, необхідно припинити застосування препарату на період лікування інфекції.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Не слід застосовувати.
Побічні ефекти
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперкератоз, фурункульоз, загострення вже наявних патологічних уражень, гірсутизм, вугри, стероїдна пурпура, пригнічення росту епідермісу, атрофія підшкірної клітковини, сухість шкіри, подразнення шкіри, відчуття печіння, свербіж, атрофічні смуги, надмірний ріст волосся на тілі або алопеція, знебарвлення або гіперпігментація шкіри, атрофія та порушення цілісності шкіри, телеангіектазія, періоральний дерматит, запалення волосяних фолікулів, вторинні інфекції. В окремих випадках можуть з’явитися кропив’янка, плямисто-папульозний висип або загостритися наявні порушення.
Системні розлади: тривале застосування мазі на великих ділянках шкіри або під оклюзійну пов’язку, або дітям, враховуючи підвищене всмоктування флуоцинолону ацетоніду, може спричинити сильну загальносистемну дію, що проявляється у вигляді набряків, артеріальної гіпертензії, зниження імунітету, пригнічення росту і розвитку у дітей, гіперглікемії, глюкозурії, розвитку синдрому Кушинга.
Застосування на великих ділянках шкіри, особливо ушкодженої, чи під оклюзійну пов’язку через наявність у складі мазі неоміцину може спричинити ототоксичну і нефротоксичну дії.
Неоміцин може спричинити місцеве подразнення та алергічні реакції (можливо відтерміновані в часі).
При нанесенні на великі ділянки шкіри можливі гастрит, стероїдна виразка шлунка, стероїдний цукровий діабет, недостатність надниркових залоз. При тривалому застосуванні можливі: вторинний імунодефіцит (загострення хронічних інфекційних захворювань, генералізація інфекційного процесу, розвиток опортуністичних інфекцій), уповільнення репаративних процесів.
З боку органів зору: при зовнішньому застосуванні на шкіру повік іноді може розвинутися катаракта або глаукома.
- Аналоги Флуцинару
- Синафлан
- Флуцар
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
