Дофамін - інструкція, застосування, аналоги препарату

Застосування Дофаміну

Стани шоку або стани, що загрожують виникненням шоку:

• серцева недостатність, спричинена гострим інфарктом міокарда (кардіогенний шок);
• тяжкі інфекції (інфекційно-токсичний шок);
• стан шоку після операцій;
• виражене зниження артеріального тиску (тяжка гіпотензія) будь-якого ґенезу;
• реакції гіперчутливості (анафілактичний шок).

Дофамін - склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: дофаміну гідрохлорид; 1 мл концентрату містить: дофаміну гідрохлориду - 5 мг або 40 мг;

Допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма - концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безколірна або злегка жовтувата рідина.

Дофамін: як приймати препарат

Дорослим пацієнтам, які, імовірно, можуть відповідати на помірне підтримання функціонування серця і кровообігу, можна проводити вливання дофаміну у початковій дозі 2-5 мг/кг маси тіла за хвилину.

У цьому разі тяжко хворим пацієнтам початкова доза має становити 5 мг/кг, і якщо необхідно, її можна потроху збільшувати (наприклад кожні 15-30 хвилин) до 5-10 мг/кг маси тіла за хвилину до максимальної дози 20-50 мг/кг мас тіла за хвилину.

У більшості хворих вдається досягти задовільного стану при застосуванні доз дофаміну нижче 20 мг/кг маси тіла за хвилину. Застосування препарату у дозі понад 20 мг/кг маси тіла за хвилину може супроводжуватися скороченням ниркового кровотоку.

У випадку погіршення серцевої недостатності дофамін слід застосовувати у вигляді інфузії в дозі не більш ніж 50 мг/кг маси тіла за хвилину.

Якщо є необхідність у застосуванні дози більшої, ніж 50 мг/кг маси тіла за хвилину, слід контролювати діурез.

Діти - інформація щодо застосування дофаміну дітям відсутня, тому препарат не можна застосовувати цій категорії пацієнтів.

Дофамін - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання:

• Підвищена чутливість до дофаміну або до інших компонентів препарату.
• Феохромоцитома, тиреотоксикоз.
• Тахіаритмія, фібриляція шлуночків, а також стани, які супроводжуються механічним опором наповненню шлуночків.
• Гіповолемія (перед початком лікування препаратом необхідно відновити дефіцит об’єму циркулюючої крові).
• Закритокутова глаукома.
• Гіперплазія передміхурової залози із затримкою сечі.
• Необхідно уникати анестезії циклопропаном і галогенізованими вуглеводнями.

Побічні реакції:

• Розвиток побічних реакцій при застосуванні дофаміну пов’язаний із фармакологічною дією препарату.
• З боку центральної та периферичної нервової системи: головний біль, неспокій, тривожність, відчуття страху, тремор, пілоерекція.
• З боку органів чуття: мідріаз.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, кровотечі зі шлунково-кишкового тракту.
• З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму, у тому числі тахікардія (шлуночкова, суправентрикулярна та синусова), брадикардія, аритмії (екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова аритмія), ектопічний серцевий ритм, аберрантна шлуночкова провідність, порушення серцевої провідності, AV блокади, розширення QRS-комплексу; загрудинний біль, ангінальні болі, ішемія міокарда, стенокардія, підвищення тиску в шлуночках, підвищення артеріального тиску, гіпотензія, спазм периферичних артерій, вазоконстрикція, кровотечі.
• З боку сечовидільної системи: поліурія.
• З боку органів дихання: диспное. У пацієнтів із дихальною недостатністю спостерігається збільшення гіпоксемії, що притаманна збільшеному кровообігу гіповентильованих альвеолярних ділянок (легеневий вбудований шунт).
• Метаболічні порушення: азотемія, підвищення рівня сечовини крові.
• Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, гіперемія, свербіж, відчуття печіння шкіри, у хворих на бронхіальну астму – бронхоспазм, порушення свідомості, шок. Допоміжна речовина натрію метабісульфіт у дуже рідкісних випадках може призвести до тяжких реакцій гіперчутливості та бронхоспазму.
• Місцеві реакції: реакції у місці введення, при попаданні препарату під шкіру – некрози шкіри, підшкірної клітковини. Також можливий розвиток периферичної ішемічної гангрени у пацієнтів з уже існуючими судинними розладами.

Аналоги Дофаміну

Допамін Адмеда 200