Диклоберл - інструкція, застосування, аналоги препарату
Застосування Диклоберл 100 (супозиторії)
Диклоберл 100 (супозиторії) - склад і форма випуску препарату
Диклоберл 100 (супозиторії): як приймати препарат
Диклоберл 100 (супозиторії) - протипоказання, побічні ефекти
Диклоберл 100 (супозиторії) містить диклофенак натрію – речовину нестероїдної структури, що чинить виражену аналгетичну та протизапальну дію. Він є інгібітором простагландинсинтетази (циклооксигенази).
Застосування Диклоберл 100 (супозиторії)
- ·Запальні і дегенеративні форми ревматизму: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, включаючи спондилоартрит;
- ·больові синдроми з боку хребта;
- ·ревматичні захворювання позасуглобових м’яких тканин;
- ·посттравматичні і післяопераційні больові синдроми, що супроводжуються запаленням і набряком, зокрема після стоматологічних та ортопедичних операцій;
- ·гінекологічні захворювання, які супроводжуються больовим синдромом і запаленням, наприклад первинна дисменорея та аднексит;
- ·напади мігрені;
- ·гострі напади подагри;
- ·як допоміжний засіб при тяжких запальних захворюваннях ЛОР-органів, які супроводжуються болісним відчуттям, наприклад при фаринготонзиліті, отиті.
Відповідно до загальних терапевтичних принципів, основне захворювання слід лікувати засобами базисної терапії. Гарячка сама по собі не є показанням для застосування препарату.
Диклоберл 100 (супозиторії) - склад і форма випуску препарату
Склад - діюча речовина: diclofenac sodium; 1 супозиторій містить диклофенаку натрію 100 мг; допоміжна речовина: жир твердий.
Лікарська форма - супозиторії.
Основні фізико-хімічні властивості: торпедоподібні супозиторії кольору слонової кістки.
Диклоберл 100 (супозиторії): як приймати препарат
Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози впродовж найкоротшого періоду часу, необхідної для контролю симптомів. Не застосовувати внутрішньо, тільки для ректального введення.
Супозиторії потрібно вводити у пряму кишку якомога глибше, бажано після очищення кишечнику. Початкова доза зазвичай становить 100-150 мг на добу. При невиражених симптомах, а також при тривалій терапії достатньо дози 75-100 мг на добу. Добову дозу розподілити на 2-3 прийоми. Для уникнення нічного болю або ранкової скутості до застосування препарату вдень призначати Диклоберл 100 у вигляді ректальних супозиторіїв перед сном (добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг).
При первинній дисменореї добову дозу підбирати індивідуально, зазвичай вона становить 50-150 мг на добу. Початкова доза може бути 50-100 мг на добу, але у разі необхідності її можна збільшити впродовж кількох менструальних циклів до максимальної, що становить 150 мг на добу. Застосування препарату слід починати після виникнення перших больових симптомів та продовжувати декілька днів, залежно від динаміки регресії симптомів.
Діти - супозиторії Диклоберл 100 не застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років.
Диклоберл 100 (супозиторії) - протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання:
- ·Диклоберл 100 як і інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на прийом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникають напади бронхіальної астми, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, гострий риніт або поліпи в носі;
- ·невизначені порушення кровотворення;
- ·активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди діагностованої виразки або кровотечі);
- ·кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, що пов’язані з попереднім лікуванням НПЗП;
- ·запальні захворювання кишечнику (наприклад, хвороба Крона або виразковий коліт);
- ·гостра виразка шлунка або кишечнику, кровотеча або перфорація;
- ·цереброваскулярні або інші активні кровотечі;
Диклоберл® 100 не призначений для застосування дітям та підліткам віком до 18 років.
Побічні реакції:
Найчастіше спостерігаються побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, можливі пептична виразка, перфорація або ШК кровотеча, дуже рідко описано загострення інфекційно-пов'язаних запалень (наприклад, розвиток некротичного фасциту), що збігається з системним застосуванням НПЗП.
Якщо при застосуванні препарату Диклоберл 100 виникають ознаки інфекції або стан погіршується, пацієнту рекомендується невідкладний візит до лікаря.
Дуже рідко при застосуванні Диклоберла спостерігалися симптоми асептичного менінгіту з ригідністю шиї, головним болем, нудотою, блюванням, гарячкою або помутнінням свідомості. Пацієнти з аутоімунними захворюваннями (СЧВ, змішана хвороба сполучної тканини) можливо до цього мають схильність.
Аналоги Диклоберлу
Алмірал, Вольтаре, Деклак, Дикловіт, Диклофенак, Діклосейф, Клодифен, Наклофен.
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.