Долутегравір – інструкція, застосування, аналоги препарату
Долутегравір – склад і форма випуску препарату
Долутегравір: як приймати препарат
Долутегравір – протипоказання, побічні ефекти
Долутегравір – противірусний засіб для системного застосування.
Застосування Долутегравір
Долутегравір показаний у комбінації з іншими антиретровірусними лікарськими засобами для лікування дорослих та дітей віком від 12 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Долутегравір– склад і форма випуску препарату
Склад.
діючі речовини: долутегравір;
1 таблетка містить 50 мг долутегравіру у формі долутегравіру натрію;
Допоміжні речовини: маніт (E 421), целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію стеарилфумарат, натрію крохмальгліколят;
оболонка таблетки: Opadry ІІ Brown 85F565096 (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), ПЕГ 3350, тальк, заліза оксид червоний (Е 172))
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Долутегравір: як приймати препарат
Долутегравір повинен призначати лікар, який має досвід у лікуванні ВІЛ-інфекції.
Дорослі.
Пацієнти, інфіковані ВІЛ-1, без документально підтвердженої або клінічно підозрюваної резистентності до препаратів класу інгібіторів інтегрази.
Рекомендована доза долутегравіру становить 50 мг (1 таблетка) для перорального застосування 1 раз на добу.
Долутегравір можна застосовувати 2 рази на добу при одночасному застосуванні з деякими препаратами (такими як ефавіренз, невірапін, типранавір/ритонавір або рифампіцин) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, інфіковані ВІЛ-1, з резистентністю до препаратів класу інгібіторів інтегрази (документально підтвердженою або клінічно підозрюваною).
Рекомендована доза Долутегравіру становить 50 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. При наявності підтвердженої резистентності до Q148 + ≥2 вторинних мутацій G140A/C/S, E138A/K/T та L74I, у пацієнтів, є необхідність розглянути можливість застосування у дозах більших ніж рекомендовані (при умові застосування менше двох антиретровірусних лікарських засобів). Це зумовлено наявністю стійкості до багатьох антиретровірусних лікарських засобів (див. підрозділ «Фармакокінетика»). При прийнятті рішення про застосування Долутегравіру таким пацієнтам необхідно враховувати резистентність до інгібіторів інтегрази (див. підрозділ «Фармакодинаміка»).
Необхідно уникати одночасного застосування препарату Долутегравір з деякими препаратами (такими як ефавіренз, невірапін, типранавір/ритонавір або рифампіцин) (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пропущена доза.
Якщо пацієнт пропускає прийом препарату Долутегравір, він повинен прийняти його якомога швидше за умови, що наступну дозу не потрібно приймати протягом наступних 4 годин. Якщо наступну дозу необхідно приймати протягом наступних 4 годин, пацієнт не повинен приймати пропущену дозу, а має повернутися до звичайного режиму дозування.
Діти віком від 12 років.
Для дітей (віком від 12 до 18 років, маса тіла яких не менше 40 кг), інфікованих ВІЛ-1, без резистентності до препаратів класу інгібіторів інтегрази рекомендована доза Долутегравіру становить 50 мг 1 раз на добу.
Пацієнти літнього віку.
Існує обмежена кількість даних щодо застосування Долутегравіру пацієнтам віком від 65 років. Докази того, що пацієнтам літнього віку необхідна інша доза, ніж молодшим дорослим пацієнтам, відсутні (див. підрозділ «Фармакокінетика»).
Ниркова недостатність.
Немає необхідності у корекції дози для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого, середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв, не перебувають на діалізі). Для пацієнтів на діалізі дані відсутні, хоча відмінностей у фармакокінетиці для цієї популяції не очікується (див. підрозділ «Фармакокінетика»).
Печінкова недостатність.
Немає необхідності у корекції дози для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня (клас А або В за шкалою Чайлда-П’ю). Дані про пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня відсутні (клас С за шкалою Чайлда-П’ю); таким чином, таким пацієнтам долутегравір необхідно застосовувати з обережністю (див. підрозділ «Фармакокінетика»).
Спосіб застосування.
Пероральне застосування.
Долутегравір можна застосовувати незалежно від їжі (див. підрозділ «Фармакокінетика»). Якщо є резистентність до препаратів класу інгібіторів інтегрази, Долутегравір необхідно застосовувати одночасно з їжею, щоб збільшити його вплив (особливо у пацієнтів з мутаціями Q148) (див. підрозділ «Фармакокінетика»).
Діти.
Препарат застосовувати дітям віком від 12 років. Безпека та ефективність застосування долутегравіру дітям віком до 12 років або з масою тіла менше 40 кг не досліджувалася. Якщо існує резистентність до інгібіторів інтегрази, даних для того, щоб рекомендувати застосування долутегравір дітям, недостатньо.
Долутегравір– протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.
Одночасне застосування із дофетилідом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Побічні реакції.
Огляд профілю безпеки.
Профіль безпеки ґрунтується на об’єднаних даних клінічних досліджень фази ІІb та фази ІІІ з участю 1222 пацієнтів, які раніше не отримували лікування, 357 пацієнтів, які раніше отримували лікування, але не отримували інгібіторів інтегрази, та 264 пацієнтів з попереднім невдалим лікуванням, яке включало застосування інгібітору інтегрази (у т.ч. резистентність до препаратів класу інгібіторів інтегрази). Найтяжчою небажаною реакцією, яка спостерігалася в окремих пацієнтів, була реакція підвищеної чутливості, що включала висип та тяжкий вплив на печінку (див. розділ «Особливості застосування»). Небажаними реакціями, які найчастіше виникали під час лікування, були нудота (13 %), діарея (18 %) та головний біль (13 %).
Профіль безпеки був аналогічним у різних популяціях лікування, згаданих вище.
Перелік небажаних реакцій.
Небажані реакції, які вважалися можливо пов’язаними із застосуванням Долутегравіру, зазначені за системами організму, класами органів та абсолютною частотою їх виникнення. Частота виникнення визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 - < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 - < 1/100), рідко (≥ 1/10000 - < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
Таблиця 7
Системи організму | Частота | Побічні реакції |
З боку імунної системи | Нечасто | Підвищена чутливість, імунного відновлення (див. «Особливості застосування»)* |
З боку психіки | Часто | Безсоння, патологічні сни, депресія |
Нечасто | Суїцидальні думки або спроби самогубства (особливо у пацієнтів з депресією або психічним захворюванням в анамнезі) | |
З боку нервової системи | Дуже часто | Головний біль |
Часто | Запаморочення | |
З боку шлунково-кишкового тракту | Дуже часто | Нудота, діарея |
Часто | Блювання, метеоризм, біль у верхній частині живота, біль у животі, відчуття дискомфорту в животі | |
З боку гепатобіліарної системи | Нечасто | Гепатит |
З боку шкіри та підшкірних тканин | Часто | Висип, свербіж |
Загальні розлади та порушення у місці введення | Часто | Втомлюваність |
Відхилення показників лабораторних аналізів від норми | Часто | Підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та/або аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) |
З боку скелетно-м’язового апарату та сполучної тканини | Нечасто | Артралгія Міалгія |
*Див. нижче у підрозділі «Деякі небажані реакції».
Деякі небажані реакції
Зміни показників лабораторних біохімічних аналізів
Підвищення рівня сироваткового креатиніну виникало протягом першого тижня лікування долутегравіром та зберігалося протягом 48 тижнів. Через 48 тижнів лікування відзначалося середнє відхилення від початкового показника, що становило 9,96мкмоль/л. Підвищення рівня креатиніну було подібним при різних фонових режимах. Зміни не вважаються клінічно значущими, оскільки вони не відображають зміни швидкості клубочкової фільтрації.
Одночасне інфікування вірусом гепатиту В або С
У дослідженнях фази ІІІ пацієнтів з одночасним інфікуванням вірусом гепатиту В та/або С дозволялося включати за умови, що початкові біохімічні показники функції печінки не перевищують у 5 разів верхню межу норми (ULN). Загалом профіль безпеки у пацієнтів, одночасно інфікованих вірусом гепатиту В та/або С, був аналогічним профілю безпеки у пацієнтів без одночасного інфікування вірусом гепатиту В або С, хоча патологічно змінені показники АСТ та АЛТ були вищими у підгрупі з одночасним інфікуванням вірусом гепатиту В та/або С для всіх груп лікування. Підвищення біохімічних показників функції печінки, що відповідало синдрому імунної реактивації, спостерігалося у деяких пацієнтів з одночасним інфікуванням вірусом гепатиту В та/або С на початку лікування долутегравіром, особливо у тих, у кого було відмінено лікування гепатиту В (див. розділ «Особливості застосування»).
Синдром імунного відновлення
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжким імунодефіцитом на початку комбінованої антиретровірусної терапії (КАРТ) може виникнути запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції. Також повідомлялося про аутоімунні захворювання (такі як хвороба Грейвса); однак час виникнення захворювання, про який повідомлялося, є більш варіабельним, і ці явища можуть виникнути через багато місяців після початку лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
На основі обмежених даних у дітей віком від 12 до 18 років з масою тіла не менше 40 кг не було зареєстровано додаткових типів небажаних реакцій, окрім визначених у дорослих.
Аналоги Долутегравір
Акриптега
Інстгра
Теград
Тівікей
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
