Диклоберл Ретард – інструкція, застосування, аналоги препарату
Застосування Диклоберл Ретарду
Диклоберл Ретард: склад і форма випуску препарату
Диклоберл Ретард: як приймати препарат
Диклоберл Ретард: протипоказання, побічні ефекти
Диклоберл Ретард – це препарат з групи нестероїдних протизапальних засобів.
Застосування Диклоберл Ретарду
Диклоберл Ретард застосовується для полегшення болю та зменшення запалення різного ступеня при різних станах, включаючи:
- патологію суглобів: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, гострі напади подагри;
- гострі м'язово-скелетні захворювання, такі як періартрит (наприклад, плечолопатковий періартрит), тендиніт, тендовагініт, бурсит;
- інші патологічні стани, викликані травмами, в тому числі переломи, біль у попереку, розтягнення, вивихи, ортопедичні, стоматологічні та інші незначні оперативні втручання.
Диклоберл Ретард: склад і форма випуску препарату
Диклоберл Ретард випускається у формі твердих капсул пролонгованої дії.
Діюча речовина – 1 капсула тверда пролонгованої дії містить диклофенаку натрію 100 мг.
Допоміжні речовини – сахароза, крохмаль кукурудзяний, тальк, шелак, амонійно-метакрилатный сополімер (тип А), гідроксид натрію, желатин, титану діоксид (Е 171).
Диклоберл Ретард: як приймати препарат
Дозування та інтервал між прийомами диклофенаку натрію залежить від тяжкості перебігу захворювання і становить 50-150 мг диклофенаку натрію на добу, для чого застосовують різні лікарські форми Диклоберла з різним вмістом діючої речовини.
Рекомендують застосовувати мінімальну ефективну дозу препарату протягом найкоротшого періоду. При комбінованому застосуванні різних лікарських форм препарату максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг диклофенаку натрію.
Диклоберл Ретард: протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу.
- Алергічні реакції (бронхоспазм, астма, риніт, кропив'янка) в анамнезі після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП.
- Порушення кровотворення невстановленої етіології.
- Гостра пептична виразка, а також загострення виразки або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі (≥2 зареєстрованих епізоду виразки або кровотечі).
- Випадки шлунково-кишкової кровотечі або перфорації в анамнезі, які були пов'язані із застосуванням НПЗЗ.
- Цереброваскулярні та інші гострі кровотечі. Тяжке порушення функції печінки і нирок.
- Тяжка серцева недостатність. І
- ІІ триместр вагітності.
- Проктит.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко — біль у грудях, посилене серцебиття, набряки, серцева недостатність, інфаркт міокарда, інсульт, АГ.
З боку системи крові: дуже рідко — порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз), гемолітична анемія, апластична анемія. Першими ознаками зазначених станів можуть бути гарячка, фарингіт і біль у горлі, поверхневі виразки на слизовій оболонці порожнини рота, грипоподібні стани, підвищена стомлюваність, носові і шкірні кровотечі. У таких випадках застосування препарату слід негайно припинити і негайно обстежити пацієнта. Хворих необхідно попередити про те, що не слід проводити будь-яке самолікування із застосуванням знеболюючих і жарознижуючих засобів.
З боку нервової системи: часто — головний біль, запаморочення, напади нудоти, збудження, дратівливість або втомлюваність; рідко — сонливість; дуже рідко — порушення чутливості, смаку, пам'яті, дезорієнтація, судоми, тремор.
З боку органа зору: дуже рідко — нечіткість зору та диплопія.
З боку органу слуху та вестибулярного апарату: дуже рідко — шум у вухах, тимчасові порушення слуху.
З боку ШКТ: дуже часто — нудота, блювання, діарея, незначні кровотечі, які в окремих випадках можуть призвести до анемії; часто — диспепсія, метеоризм, спазми шлунка, відсутність апетиту, утворення виразок, які іноді супроводжуються кровотечею та перфорацією; іноді — блювання з домішкою крові, кал чорного кольору, діарея з домішкою крові. При появі вираженої болі в епігастральній області, темного забарвлення калу або крові в калі слід негайно припинити застосування препарату і обстежити пацієнта; рідко — гастрит; дуже рідко — стоматит, глосит, ушкодження стравоходу, загострення неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона, непрохідність кишечнику, запор, панкреатит, утворення спайок і діафрагмоподібних стриктур у кишечнику. При застосуванні супозиторіїв можуть виникати явища локального подразнення, виділення слизу з домішкою крові або хвороблива дефекація.
З боку сечовидільної системи: іноді — виникнення набряків, особливо у пацієнтів з АГ або нирковою недостатністю; дуже рідко — пошкодження ниркової тканини (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), що може супроводжуватися розвитком ГНН, протеїнурією і/або гематурією; нефротичний синдром. Зниження діурезу, затримка рідини в організмі (набряки), а також погіршення загального самопочуття можуть бути ознаками захворювання нирок, ниркової недостатності в тому числі. При появі або посиленні вищезазначених симптомів слід негайно припинити застосування препарату і обстежити пацієнта.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: іноді — випадання волосся, облисіння; дуже рідко — висип, екзема, еритема, фотосенсибілізація, пурпура (алергічна пурпура у тому числі) і бульозні реакції, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) в тому числі.
Інфекційні та паразитарні захворювання: були повідомлення про рідкісні випадки загострення інфекційних запальних захворювань, наприклад розвитку некротизирующего фасциту, пов'язаному з системним застосуванням НПЗП, що, можливо, обумовлено їх механізмом дії. У разі появи або посилення тяжкості симптомів інфекційних захворювань протягом застосування диклофенаку натрію пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Обов'язково вирішити питання про необхідність застосування антисептиків/антибіотиків. Дуже рідко при застосуванні диклофенаку натрію спостерігали розвиток асептичного менінгіту з появою таких симптомів, як ригідність потиличних м'язів, головний біль, нудота, блювота, лихоманка і порушення свідомості. При аутоімунних захворюваннях (системний червоний вовчак, змішані захворювання сполучної тканини) спостерігається схильність до розвитку асептичного менінгіту.
З боку імунної системи: часто — реакції гіперчутливості, такі як шкірний висип і свербіж; іноді — кропив'янка. При появі одного з цих симптомів, які можливі навіть при першому застосуванні препарату, необхідно припинити прийом препарату і обстежити пацієнта. Дуже рідко — алергічний васкуліт, пульмоніт, тяжкі генералізовані реакції гіперчутливості, які можуть проявлятися набряком язика, обличчя, внутрішнім набряком гортані зі звуженням дихальних шляхів, утрудненням дихання, тахікардією, а також зниженням артеріального тиску, аж до розвитку шоку, що загрожує життю.
Респіраторні порушення: астма, у тому числі диспное.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто — підвищення рівня трансаміназ у крові; іноді — ураження печінки, особливо при тривалій терапії, гострий гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею (дуже рідко можливий перехід у фульмінантний гепатит, навіть без попередніх симптомів). У зв'язку з вищенаведеним при тривалому застосуванні препарату необхідно регулярно контролювати функціональні показники печінки.
Психічні порушення: дуже рідко: психотичні реакції, депресія, тривожність, кошмарні сновидіння, безсоння.
Аналоги Диклоберл Ретарду
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
