Берлітіон – інструкція, застосування, аналоги препарату

Берлітіон фото упаковки

Застосування Берлітіону

Берлітіон: склад і форма випуску препарату

Берлітіон: як приймати препарат

Берлітіон: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Берлітіону

Берлітіон – це лікарський засіб, що впливає на систему травлення та метаболічні процеси.

Застосування Берлітіону

Показання для застосування: парестезії при діабетичній полінейропатії.

Берлітіон: склад і форма випуску препарату

Берлітіон випускається у формі концентрату для розчину для інфузій (прозорий розчин зеленувато-жовтого або жовтуватого кольору).

Ампула з коричневого скла, що містить 12 мл концентрату для розчину для інфузій; по 5 або по 10 ампул у картонній коробці.

Діюча речовина – тіоктова кислота. 1 ампула по 12 мл концентрату для розчину для інфузій містить етилендіамінової солі тіоктової кислоти 388 мг, що відповідає 300 мг тіоктової кислоти.

Допоміжні речовини – пропіленгліколь, вода для ін’єкцій.

Берлітіон: як приймати препарат

Дорослі. При інтенсивних парестезіях, спричинених діабетичною полінейропатією, рекомендується внутрішньовенне введення концентрату для розчину для інфузій у дозі від 12 мл до 24 мл на добу, що відповідає 300 – 600 мг тіоктової кислоти на добу.

Після розведення концентрат для розчину для інфузій застосовувати внутрішньовенно протягом 2 – 4 тижнів на початковій стадії лікування.

Вміст 1 або 2 ампул препарату розводити у 250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду та вводити внутрішньовенно, тривалість інфузії має становити не менше 30 хвилин.

Через чутливість діючої речовини до світла розчин для інфузії готують безпосередньо перед введенням та захищають від дії світла, наприклад, за допомогою алюмінієвої фольги. Приготовлений розчин для інфузій можна зберігати протягом близько 6 годин за умови захисту від дії світла.

Для подальшої терапії застосовують пероральні форми тіоктової кислоти у дозі 300 – 600 мг на добу.

Діти. Не призначений для лікування дітей та підлітків через відсутність досвіду клінічного застосування.

Берлітіон: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу в анамнезі.

Особливості застосування

При парентеральному застосуванні тіоктової кислоти спостерігались реакції гіперчутливості аж до розвитку анафілактичного шоку.

АІС слід враховувати при диференціальній діагностиці спонтанної гіпоглікемії у пацієнтів, які застосовують тіоктову кислоту.

Головний чинник ефективного лікування діабетичної полінейропатії – оптимальна корекція рівня цукру в крові хворого. Хворим на цукровий діабет, особливо на початку лікування, необхідний частий контроль рівня глюкози крові.

Вживання алкоголю може зменшити ефективність препарату, тому рекомендується утримуватися від прийому алкоголю під час лікування препаратом.

Препарат є світлочутливим, тому флакони слід діставати з упаковки тільки безпосередньо перед застосуванням.

Певним обмеженням для внутрішньовенного введення препаратів тіоктової кислоти є літній вік пацієнта (понад 75 років).

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосовувати з особливою обережністю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період застосування препарату необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортними засобами та під час занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливі побічні реакції з боку нервової системи та органів зору.

Побічні ефекти

  • З боку системи кровотворення. В окремих випадках спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки/шкіру, гіпокоагуляція, тромбофлебіт. Дуже рідко: після внутрішньовенного введення тіоктової кислоти спостерігались геморагічний висип (пурпура), порушення функції тромбоцитів.
  • Реакції в місці введення. Дуже рідко: реакції в місці введення.
  • З боку імунної системи. Невідомо: аутоімунний інсуліновий синдром.
  • Можуть виникати шкірні алергічні реакції у вигляді висипання, кропив’янки, свербежу, екземи, а також системні реакції аж до розвитку шоку.
  • З боку центральної нервової системи та органів зору. Дуже рідко: зміни або порушення смакових відчуттів, головний біль, припливи, підвищена пітливість, запаморочення, порушення зору. Після внутрішньовенного введення тіоктової кислоти спостерігались судоми, а також двоїння в очах. У більшості випадків усі вказані прояви минають самостійно. Невідомо: втрата свідомості, напади.
  • З боку травного тракту. В окремих випадках при швидкому внутрішньовенному введенні препарату спостерігалисянудота, блювання, діарея, біль у животі, що минали самостійно.
  • З боку гепатобіліарної системи. Невідомо: холестатичний гепатит.
  • Метаболічні порушення. Дуже рідко: внаслідок поліпшеного засвоєння глюкози у деяких випадках може знижуватися рівень цукру в крові, через що можлива поява симптомів, подібних до симптомів гіпоглікемії, таких як запаморочення, підвищена пітливість, головний біль, розлади зору.
  • З боку серцево-судинної системи. При швидкому внутрішньовенному введенні можливі біль у ділянці серця, тахікардія, що минають самостійно.
  • Побічні реакції загального характеру. Часто: після швидкого внутрішньовенного введення можливі підвищення внутрішньочерепного тиску, утруднене дихання, що минають самостійно. Дуже рідко: у поодиноких випадках повідомлялося про реакції в місці введення таслабкість.

Аналоги Берлітіону

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся