Ампіцилін (таблетки) - інструкція, застосування, аналоги препарату
Ампіцилін - склад і форма випуску препарату
Ампіцилін: як приймати препарат
Ампіцилін - протипоказання, побічні ефекти
Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Має широкий спектр антимікробної дії. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів (Streptococcus spp., у тому числі S. pneumoniae, Enterococcus spp. та ін.) і ряду грамнегативних мікроорганізмів (Neisseria meningitidis, N. gonorrhoeae, Еscherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae та ін.). Препарат руйнується пеніциліназою і тому не діє на пеніциліназоутворювальні штами мікробів (наприклад, Staphylococcus spp.).
Застосування Ампіциліну
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції біліарної системи (холангіт, холецистит);
- інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (пневмонія, бронхіт, абсцес легенів, синусит, фарингіт, отит, тонзиліт);
- менінгіти;
- гастроентерити, спричинені шигелами або сальмонелами, черевний тиф і паратиф;
- бактеріальний ендокардит;
- інфекції сечостатевої системи (пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит, гонорея);
- перитоніт;
- септицемія;
- інфекції шкіри та м’яких тканин.
Ампіцилін - склад і форма випуску препарату
Форма випуску – таблетки.
Склад. Діюча речовина: аmpicillin.
1 таблетка містить ампіциліну тригідрату в перерахуванні на ампіцилін 250 мг.
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, кальцію стеарат.
Ампіцилін: як приймати препарат
Препарат застосовувати за призначенням лікаря. Ампіцилін слід призначати перорально за 30 хвилин до або через 2 години після їди. Тривалість лікування ампіциліном встановлюється індивідуально (від 5 днів до 3 тижнів і більше), залежно від характеристик захворювання, віку пацієнта, ефективності терапії і стану функції нирок. Після зникнення клінічних ознак захворювання ампіцилін необхідно приймати ще 2-3 дні.
Рекомендована разова стандартна доза для дорослих і дітей віком від 14 років становить 250-1000 мг кожні 6 годин. Режим дозування встановлює лікар.
Інфекції сечовивідних шляхів: 500 мг кожні 8 годин.
Черевний тиф і паратиф: 1000-2000 мг кожні 6 годин. При гострому перебігу захворювання - впродовж 2 тижнів, якщо пацієнт є бацилоносієм - 4-12 тижнів.
Неускладнена гонорея: одноразово 2000 мг ампіциліну в комплексі з 1000 мг пробенециду. Рекомендується курс лікування у жінок повторити.
Інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів: 250 мг кожні 6 годин.
Пневмонія: 500 мг кожні 6 годин.
Дітям віком від 6 років препарат призначати в добовій дозі 100 мг/кг маси тіла. Добову дозу слід розподіляти на 4-6 прийомів.
Пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) необхідна корекція режиму дозування: повинна бути зменшена доза препарату або збільшений інтервал між прийомами.
Ампіцилін - протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання:
- Підвищена чутливість до ампіциліну та інших β-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів), а також до будь-яких допоміжних компонентів препарату.
- Тяжкі порушення функції печінки.
- Інфекційний мононуклеоз.
- Лейкемія.
- ВІЛ-інфекції.
Побічні ефекти.З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висипання (уртикарні, макулопапульозні), свербіж, гіперемія, кропив’янка, риніт, кон’юнктивіт, лихоманка, болі в суглобах, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, пурпура, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, анафілактичний шок.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, зміни смаку, біль у животі, стоматит, глосит, сухість у роті, кишковий дисбактеріоз, гастрит, ентероколіт, геморагічний коліт. У процесі лікування або впродовж декількох тижнів після закінчення антибіотикотерапії існує вірогідність розвитку псевдомембранозного коліту.
З боку печінки і гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця.
З боку центральної та периферичної нервової системи: при застосуванні високих доз у хворих з нирковою недостатністю – тремор, судоми, головний біль, нейропатія.
Лабораторні показники: помірне підвищення активності «печінкових» трансаміназ, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, креатиніну, псевдопозитивні результати неферментативних глюкозуричних тестів та реакції Кумбса.
Інші: оборотні порушення гемопоезу (лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, агранулоцитоз), інтерстиціальний нефрит, суперінфекція, кандидоз. При застосуванні Ампіциліну у хворих з бактеріємією (сепсис) можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
Аналоги Ампіциліну
- Ампіцилін (ін’єкції)
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.