Алопуринол – інструкція, застосування, аналоги препарату

Алопуринол фото упаковки

Застосування Алопуринолу

Алопуринол: склад і форма випуску препарату

Алопуринол: як приймати препарат

Алопуринол: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Алопуринолу

Алопуринол – це лікарський засіб, що застосовується при подагрі. Препарат, гнітючий утворення сечової кислоти.

Застосування Алопуринолу

Алопуринол призначається дорослим при:

  • гіперурикемії (з рівнями сечової кислоти в сироватці крові 500мкмоль/л (8,5 мг/100 мл) і вище, яка не контролюється дієтою);
  • захворюваннях, викликаних підвищенням рівня сечової кислоти в крові, особливо при подагрі, уратной нефропатії і уратной сечокам'яної хвороби;
  • вторинної гіперурикемії різної етіології, у т. ч. при псоріазі;
  • первинної і вторинної гіперурикемії при різних гемобластозах (гострому лейкозі, хронічному мієлолейкозі, лімфосаркомі);
  • цитотоксичної терапії неопластичних і міелопроліферативних захворювань.

Дітям при:

  • уратной нефропатії внаслідок лікування лейкемії;
  • вторинної гіперурикемії різного походження;
  • вродженої ферментативної недостатності, зокрема синдром Леша-Ниена (частковий або повний дефіцит гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферазы) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансферазы.

Алопуринол: склад і форма випуску препарату

Алопуринол випускається у формі таблеток круглої форми, білого або майже білого кольору, з плоскою поверхнею, з фаскою і рискою. По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці.

Діюча речовина – алопуринол. 1 таблетка містить алопуринолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 100мг.

Допоміжні речовини – лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат.

Алопуринол: як приймати препарат

Приймати після їжі, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води.

Дорослим і дітям старше 10 років добову дозу визначати індивідуально залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові. Зазвичай добова доза складає 100-300 мг/добу. Для зменшення ризику побічних реакцій лікування слід починати з прийому 100 мг алопуринолу 1 раз на добу.

При необхідності початкову дозу поступово підвищувати на 100 мг кожні 1-3 тижні до отримання максимального ефекту. Підтримуюча доза зазвичай складає 200-600 мг/добу. В окремих випадках дозу препарату можна підвищити до 600-800 мг/добу.

Якщо добова доза перевищує 300 мг, її слід розділити на 2-4 рівних прийоми.

При підвищенні дози необхідно проводити контроль рівня оксипуринола в сироватці крові, який не повинен перевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль).

Максимальна разова доза становить 300 мг, максимальна добова доза – 800 мг.

Дітям з 3 до 6 років призначати у добовій дозі 5 мг/кг маси тіла, від 6 до 10 років – по 10 мг/кг маси тіла. Кратність прийому становить 3 рази на добу, максимальна добова доза − 400 мг.

Ниркова недостатність. Лікування слід починати з добової дози 100 мг і підвищувати тільки у випадку недостатньої ефективності препарату.

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, після кожного сеансу гемодіалізу (2-3 рази на тиждень) слід застосовувати 300-400 мг Алопуринолу.

Для профілактики гіперурикемії при цитотоксичної терапії неопластичних і міелопроліферативних захворювань Алопуринол призначати по 400 мг/добу. Препарат слід приймати за 2-3 дні до початку або одночасно з антибластомной терапією і продовжувати прийом протягом декількох днів після закінчення специфічного лікування.

Важливо забезпечити адекватну гідратацію для підтримки оптимального діурезу і ощелачувати сечу для збільшення розчинності уратів в сечі.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Пацієнти літнього віку. За відсутності конкретних даних слід застосовувати мінімальні ефективні дози.

При порушенні функції печінки дозу слід зменшити до мінімальної ефективної.

Діти. Препарат не застосовувати дітям до 3 років.

Алопуринол: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • гіперчутливість до алопуринолу або до інших компонентів препарату;
  • тяжкі порушення функцій печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 2 мл/хв);
  • гострий напад подагри.

Особливості застосування

Слід з особливою обережністю застосовувати алопуринол:

при порушенні функції нирок і печінки необхідно постійне спостереження лікаря, дози алопуринолу слід знижувати, враховуючи відповідні рекомендації;

при раніше встановлених порушеннях гемопоезу;

пацієнтам з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю, які отримують інгібітори АПФ і/або діуретики, з-за можливого супутнього порушення функції нирок.

Препарат не рекомендується застосовувати при рівні сечової кислоти нижче 500 мкмоль/л (відповідає 8,5 мг/100 мл) при дотриманні рекомендацій щодо дієти і відсутності тяжкого ураження нирок. Не слід вживати продукти з високим вмістом пуринів (наприклад, субпродукти: нирки, мозок, печінка, серце і мова; м'ясні навари і алкоголь, особливо пиво).

При лікуванні алопуринолом необхідно підтримувати діурез на рівні не менше 2 л/добу, при цьому реакція сечі повинна бути нейтральною або слаболужною, оскільки це запобігає преципітацію уратів і утворення конкрементів. З цією метою алопуринол можна призначати в поєднанні з препаратами, ощелачивающими сечу.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. До з'ясування індивідуальної реакції на препарат необхідно утриматися від керування транспортними засобами та іншими механізмами через можливість виникнення запаморочення або сонливості, атаксії.

Побічні ефекти

Найбільш поширеними побічними реакціями алопуринолу є шкірні висипання. Частота побічних реакцій зростає при порушенні функції нирок та/або печінки.

Частота розвитку побічних реакцій може залежати від захворювання, від отриманої дози, а також від взаємодії з іншими лікарськими засобами.

На початку лікування алопуринолом можуть виникати реактивні напади подагри через мобілізації сечової кислоти з подагричних вузликів та інших депо.

  • Система крові і лімфатична система (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок і/або печінки): тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія); лейкопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз, еозинофілія, гемолітична анемія, порушення згортання крові. Повідомлялося про випадок гострої істинної еритроцитарної аплазії, пов'язаної з терапією алопуринолом.
  • Імунна система. Реакції гіперчутливості, у т. ч. шкірні реакції; лімфаденопатія, в т. ч. ангиоимунобластна Т-клітинна лімфома (зазвичай оборотна при відміні препарату); анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок; артралгія.
  • Шкіра і підшкірна клітковина. Свербіж, висип, у т. ч. отрубевидна, пурпуроподібна, макулопапульозний; ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; ангіоедема (може виникати з/без симптомів генералізованої реакції гіперчутливості), фіксована медикаментозна еритема, алопеція, знебарвлення/зміна кольору волосся; шкірні реакції, асоційовані з еозинофілією, кропив'янка.
  • Інфекції та інвазії. Фурункульоз.
  • Метаболічні порушення. Цукровий діабет, гіперліпідемія; на початку лікування можливі реактивні напади подагри.
  • Психічні порушення. Депресія.
  • Нервова система. Головний біль, атаксія, кома, нейропатії, судоми, периферичні неврити, парестезії, паралічі, сонливість, спотворення смакових відчуттів; запаморочення.
  • Органи зору. Катаракта (особливо у пацієнтів літнього віку при тривалому застосуванні високих доз), макулопатия, порушення зору.
  • Органи слуху і вестибулярний апарат. Вертиго.
  • Серцево-судинна система. Стенокардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія; васкуліти.
  • Травний тракт. Нудота, блювота (можна уникнути, приймаючи алопуринол після їжі); зміна ритму дефекації, стоматит, стеаторея, гематемезис; діарея, абдомінальний біль.
  • Гепатобіліарна система. Безсимптомне підвищення показників печінкових функціональних тестів; гепатит (включаючи гепатонекроз і гранулематозний гепатит), гострий холангіт.
  • Дисфункція печінки (зазвичай оборотна при відміні препарату) може виникати без явних ознак генералізованих реакцій гіперчутливості.
  • Сечовидільна система. Інтерстиціальний нефрит, гематурія, уремія; нефролітіаз.
  • Розлади репродуктивної системи та молочних залоз. Гінекомастія, імпотенція, чоловіче безпліддя; нічна полюція.
  • Загальні порушення. Астенія, пропасниця, відчуття нездужання, набряки, міопатія/міалгія, ксантинові відкладення в тканинах, у тому числі в м'язах.
  • Лихоманка може виникати з/без симптомів генералізованих реакцій гіперчутливості.

Аналоги Алопуринолу

  • Зилорик
  • Милурит
  • Пуринол
  • Ремід
  • Санфіпурол

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся