Азалептол - інструкція, застосування, аналоги препарату

Азалептол фото упаковки

Застосування Азалептолу

Азалептол - склад і форма випуску препарату

Азалептол: як приймати препарат

Азалептол - протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Азалептолу

Антипсихотичний препарат, містить клозапін. Клінічно Азалептол проявляє швидкий і виражений седативний ефект і чинить сильну антипсихотичну дію, зокрема у пацієнтів із шизофренією, резистентних до лікування іншими лікарськими препаратами.

Застосування Азалептолу

Показання до застосування препарату:

Стійка до терапії шизофренія: Азалептол слід призначати тільки тим пацієнтам із шизофренією, які є резистентними до терапії або толерантними до стандартних нейролептиків.

Ризик рецидиву суїцидальних спроб: Азалептол показаний для довготривалого зниження ризику рецидиву суїцидальної поведінки у пацієнтів з шизофренією або шизоафективним розладом, які оцінюються щодо такого ризику на основі їх історії хвороби та поточної клінічної картини.

Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона: Азалептол показаний для лікування психотичних розладів, що розвиваються у період хвороби Паркінсона, якщо стандартна терапія виявилася неефективною.

Азалептол - склад і форма випуску препарату

Препарат випускається у формі таблеток на 25 або 100 мг.

В залежності від різновиду препарату, 1 таблетка містить 25 мг або 100 мг клозапіну;

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль картопляний, крохмаль кукурудзяний, повідон 25.

Азалептол: як приймати препарат

Дози препарату підбирати індивідуально. Для кожного пацієнта слід застосовувати мінімальну ефективну дозу. Препарат застосовується під пильним лікарським наглядом.

Розпочинати лікування препаратом Азалептол необхідно лише тоді, коли упацієнта загальна кількість лейкоцитів становить ≥ 3500/мм3 (3,5 x 109/л), а абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ≥ 2000/мм3 (2,0 x 109/л) і показники знаходяться у межах стандартизованого нормального діапазону значень.

Стійка до терапії шизофренія:

У 1-й день призначають 12,5 мг (половина таблетки 25 мг) 1 або 2 рази, та1 або 2 таблетки 25 мг на 2-й день.

За умови доброї переносимості дозу можна збільшувати поступово на 25-50 мг/добу до досягнення дози 300 мг/добу протягом 2-3 тижнів. Після цього у разі необхідності добову дозу можна збільшити до 50-100 мг з інтервалами 2 рази на тиждень або, бажано, щотижнево.

У більшості пацієнтів настання антипсихотичного ефекту можна очікувати при дозі 300-450 мг/добу, яку слід розподілити на кілька прийомів. У деяких пацієнтів адекватними можуть виявитися менші добові дози, у той час як інші можуть потребувати до 600 мг/добу.

Загальну добову дозу можна розподілити на нерівні дози, найбільшу з них потрібно прийняти перед сном.

Для досягнення повного терапевтичного ефекту деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози; у таких випадках доцільним є поступове збільшення дози (тобто приріст дози не повинен перевищувати 100 мг) до досягнення 900 мг/добу. Збільшення кількості небажаних реакцій (зокрема пароксизмів) можливе при дозах, що перевищують 450 мг/добу.

Після досягнення максимального терапевтичного ефекту стан багатьох пацієнтів можна ефективно підтримувати за допомогою більш низьких доз препарату. Для цього рекомендовано поступово зменшувати дозу препарату. Лікування потрібно проводити протягом не менше 6 місяців. Якщо добова доза препарату не перевищує 200 мг, може бути доцільним одноразовий вечірній прийом препарату.

У випадку запланованого припинення лікування препаратом Азалептол рекомендується поступове зниження дози протягом 1-2 тижнів.

Як правило, Азалептол не слід призначати у комбінації з іншими нейролептиками.

Ризик рецидиву суїцидальних спроб

Рекомендації з дозування та способу застосування такі ж, як і при лікуванні стійкої до терапії шизофренії.

Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона

Початкова доза не повинна перевищувати 12,5 мг/добу (половина 25 мг таблетки), прийнята як разова доза ввечері. Подальші збільшення дози повинні бути на 12,5 мг, з максимальним збільшенням у 2 рази на тиждень до 50 мг – дози, яку слід досягати до кінця 2-го тижня. Загальну добову дозу слід переважно приймати одноразово ввечері.

Середня ефективна доза, як правило, становить від 25 мг до 37,5 мг/добу. Якщо лікування протягом принаймні одного тижня у дозі 50 мг/добу не забезпечує задовільної терапевтичної відповіді, дозу можна обережно збільшувати на 12,5 мг на тиждень.

Дозу 50 мг/добу слід перевищувати тільки у виняткових ситуаціях, а максимальна доза ніколи не повинна перевищувати 100 мг/добу.

Збільшення дози слід обмежити або припинити, якщо виникає ортостатична гіпотензія, надмірний седативний ефект або сплутаність свідомості. Артеріальний тиск необхідно контролювати протягом перших тижнів лікування.

Коли повна ремісія психотичної симптоматики триває протягом принаймні 2 тижнів, можна збільшити дозу нейролептика, якщо збільшення базується на моторному статусі. Якщо цей підхід призводить до рецидиву психотичних симптомів, дозу Азалептолу можна збільшити з приростами 12,5 мг/тиждень до максимальної дози 100 мг/добу, приймаючи у вигляді разової дози або за два прийоми.

Азалептол - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання до застосування препарату:

  • підвищена чутливість до клозапіну або до будь-якого іншого компонента препарату;
  • неможливість регулярно контролювати показники крові у пацієнта;
  • токсична або ідіосинкратична гранулоцитопенія/агранулоцитоз в анамнезі (за винятком розвитку гранулоцитопенії або агранулоцитозу внаслідок хіміотерапії, перенесеної раніше);
  • агранулоцитоз в анамнезі, індукований клозапіном;
  • порушення функції кісткового мозку;
  • епілепсія, що не піддається контролю;
  • алкогольний або інші токсичні психози, медикаментозні інтоксикації, коматозні стани;
  • судинний колапс та/або пригнічення ЦНС будь-якої етіології;
  • тяжкі порушення з боку нирок або серця (наприклад міокардит);
  • гострі захворювання печінки, що супроводжуються нудотою, втратою апетиту або жовтяницею; прогресуючі захворювання печінки, печінкова недостатність;
  • паралітична непрохідність кишечнику;
  • одночасне застосування з препаратами, які, як відомо, можуть спричинити виникнення агранулоцитозу; не слід також одночасно застосовувати депо-нейролептики.

Препарат Азалептол впливає на швидкість реакцій пацієнта та його здатність керувати транспортними засобами або працювати з інструментами чи механізмами.

Препарат чинить седативну дію і може знижувати судомний поріг. Тому пацієнтам слід утримуватися від таких дій, як керування транспортними засобами або користування механізмами, особливо протягом перших тижнів лікування.

Побічні реакції на Азалептол

З боку системи крові та лімфатичної системи: зниження загальної кількості лейкоцитів, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз, лімфопенія, тощо.

Порушення обміну речовин: збільшення маси тіла (4 – 31 %), що може бути суттєвим, порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет, навіть у тих пацієнтів, які в анамнезі не мали гіперглікемії або цукрового діабету, тяжка гіперглікемія, кетоацидоз, гіперосмолярна кома, навіть у тих пацієнтів, які в анамнезі не мали гіперглікемії або цукрового діабету; гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.

Порушення психіки: дизартрія, дисфемія, занепокоєння, збудження, обсесивно-компульсивні розлади.

З боку нервової системи: сонливість та седативний ефект (39 – 46%), запаморочення, головний біль, тремор, ригідність м’язів, акатизія, екстрапірамідні симптоми, епілептичні напади, судоми, міоклонічні посмикування.

З боку органів зору: затьмарення зору.

З боку серця: тахікардія(особливо у перші тижні лікування препаратом Азалептол; 25 %), зупинка серця.

З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія, синкопе, тощо.

З боку дихальної системи: аспірація їжі (потрапляння в дихальні шляхи) при ковтанні (внаслідок дисфагії), пригнічення або зупинки дихання.

З боку травної системи: запор (14 – 25%), гіперсалівація (31 – 48%), нудота, блювання, анорексія, сухість у роті, тощо.

З боку печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози: підвищення печінкових ферментів, гепатит, холестатична жовтяниця, панкреатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: нетримання сечі, затримка сечі, тощо.

З боку репродуктивної системи: пріапізм, імпотенція, зміни еякуляції, дисменорея.

Загальні порушення: стомленість, підвищення температури тіла, порушення регуляції потовиділення та температури тіла.

Лабораторні показники: підвищення рівня креатинфосфокінази, гіпонатріємія.

Перелік небажаних побічних ефектів на основі спонтанних повідомлень, отриманих у післяреєстраційний період:

З боку імунної системи: набряк Квінке, лейкоцитокластичний васкуліт

Порушення обміну речовин: псевдофеохромоцитома

З боку нервової системи: холінергічний синдром; зміни ЕЕГ, плевротонус (синдром «Пізанської вежі»).

З боку серця: інфаркт міокарда, що може призводити до летального наслідку; стенокардія.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, закладеність носа.

З боку травної системи: діарея; дискомфорт у животі/печія/диспепсія, коліт.

З боку печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози: печінковий стеатоз; печінковий некроз; гепатотоксичність; гепатофіброз; цироз печінки; порушення функцій печінки, що асоціюється з небезпечними для життя наслідками, такими як печінкова недостатність, необхідність трансплантації печінки та навіть смерть.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: порушення пігментації

З боку опорно-рухового апарату% м’язова слабкість, м’язові спазми, міальгія, системний червоний вовчак.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: нічний енурез; ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: ретроградна еякуляція.

Аналоги Азалептолу

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся