А-плюс – інструкція, застосування, аналоги препарату
А-плюс – склад і форма випуску
А-плюс – протипоказання, побічні ефекти
А-плюс – це комбінований препарат інгібіторів АПФ.
Застосування А-плюс
Есенціальна артеріальна гіпертензія.
А-плюс – склад і форма випуску
Склад
Діюча речовина: 1 таблетка містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 5 мг та лізиноприлу еквівалентно безводному лізиноприлу 10 мг;
Допоміжні речовини: магнію стеарат, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк.
Лікарська форма. Таблетки
А-плюс – як приймати препарат
Препарат застосовують дорослим по 1 таблетці 1 раз на добу. Добову дозу підбирають індивідуально залежно від індивідуальної чутливості, у разі необхідності дозу можна підвищити до 2 таблеток на добу (10 мг амлодипіну та 20 мг лізиноприлу).
Оскільки їжа не впливає на всмоктування препарату, таблетки Гіприл-А Плюс можна приймати незалежно від прийому їжі, тобто до, під час або після їди.
Як правило, комбінований препарат з фіксованою дозою не слід застосовувати для початкової терапії.
Рекомендовано контролювати лабораторні показники функції нирок.
У хворих літнього віку рекомендується застосовувати препарат у дозі 1 таблетка на добу. Підвищення дози слід проводити з обережністю.
Хворим із нирковою недостатністюрекомендовано застосовувати препарат Гіприл-А Плюс з меншим вмістом лізиноприлу.
А-плюс – протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ);
– підвищена чутливість до амлодипіну або до інших похідних дигідропіридину;
– підвищена чутливість до будь-яких допоміжних речовин препарату;
– тяжка артеріальна гіпотензія;
– ангіоневротичний набрякв анамнезі після прийому інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту, спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
– виражений стеноз аорти або мітрального клапана або гіпертрофічна кардіоміопатія;
– кардіогенний (серцевий) шок;
– серцева недостатність після перенесеного інфаркту міокарда ( протягом перших 28 днів);
– нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметала);
– білатеральний стеноз ниркової артерії або стеноз артерії єдиної нирки;
– одночасне застосування препарату при діалізі з високопропускними мембранами з поліакрилнітрилнатрію-2-метилалілсульфонату (наприклад АN 96);
– пацієнти з рівнем креатиніну в сироватці крові ≥ 220 мкмоль/л.
− вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності та годування груддю»).
Побічні реакції.
Для амлодипіну характерні такі побічні реакції:
з боку крові та лімфатичної системи: лейкоцитопенія, тромбоцитопенія;
з боку імунної системи: алергічні реакції;
метаболічні порушення: гіперглікемія;
психічні порушення: безсоння, зміни настрою (включаючи тривожність), депресія, сплутаність свідомості;
з боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування), тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезія, гіпертонус, периферична нейропатія;
з боку органів зору: порушення зору (включаючи диплопію);
з боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах;
з боку серцево-судинної системи: відчуттяпосиленого серцебиття, інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), припливи, артеріальна гіпотензія, васкуліт;
з боку дихальної системи: диспное, риніт, кашель;
з боку травного тракту: біль у животі, нудота,блювання, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи запор та діарею), сухість у роті, панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен;
з боку гепатобіліарної системи: гепатити, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом);
з боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висипання, екзантема, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість;
з боку кістково-м ‘язової системи: набрякання гомілок, артралгія, міалгія, судоми м’язів, біль у спині;
з боку сечовидільної системи: порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання;
з боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія;
загальні порушення та стани у місці введення: набряк, біль за грудниною, астенія, біль, нездужання, втомлюваність, збільшення або зменшення маси тіла.
Для лізиноприлу характерні такі побічні реакції:
з боку системи крові: пригнічення діяльності кісткового мозку, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія;
з боку серцево-судинної системи:ортостатичні ефекти (включаючи артеріальну гіпотензію); відчуття серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда або цереброваскулярний інсульт, можливо вторинний через надмірну артеріальну гіпотензію у пацієнтів групи високого ризику, синдром Рейно, м’язові спазми;
з боку дихальної системи: бронхіт; риніт, задишка; диспное, ангіоневротичний набряк; бронхоспазм, глосит, синусит, алергічний альвеолит/еозинофільна пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів;
з боку травного тракту: діарея, блювання; нудота, сухість у роті; панкреатит, біль у животі і диспепсія; зменшення апетиту, інтестинальний ангіоневротичний набряк, запор;
з боку гепатобіліарної системи: гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця, порушення функції печінки, холестаз;
з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання на шкірі, свербіж, відчуття жару, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація або інші шкірні прояви, кропив’янка, алопеція, псоріаз; підвищене потовиділення, пемфігус, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса Джонсона, поліморфна еритема, лімфоцитома шкіри. Повідомлялося про комплекс симптомів, який може включати: гарячку, васкуліт, міалгію, артралгію/артрит, позитивні антинуклеарні антитіла (ПАА), підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію і лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або виникнення інших дерматологічних проявів;
з боку сечовидільної системи:порушення функції нирок;уремія, гостра ниркова недостатність; олігурія/анурія;
з боку репродуктивної системи та молочних залоз:імпотенція;гінекомастія;
загальні розлади: порушення сну, підвищена втомлюваність, порушення рівноваги, дезорієнтація; сплутаність свідомості; симптоми депресії, непритомність, зміна настрою, парестезії, порушення смакових відчуттів;
лабораторні показники: гіпоглікемія, неадекватна секреція антидіуретичного гормона, підвищення рівня сечовини у сироватці крові, печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну у сироватці крові, гіпонатріємія, протеїнурія. При прийомі інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) в окремих випадках спостерігали агранулоцитоз; не можна виключити розвиток агранулоцитозу і при застосуванні лізиноприлу. Показник гемоглобіну і гематокриту може дещо знизитися при тривалому прийомі препарату. Гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну і сечовини крові може спостерігатися здебільшого при наявності захворювань нирок, при цукровому діабеті або реноваскулярній гіпертонії.
Аналоги А-плюс
Амапін
Амліпін
Екватор
Комбіприл-КВ
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
