Атенолол - інструкція, застосування, аналоги препарату

Атенолол належить до групи кардіоселективних β₁-адреноблокаторів. Має антиангінальні, гіпотензивні та антиаритмічні ефекти. Зменшує автоматизм синусового вузла, частоту серцевих скорочень (ЧСС), сповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротність міокарда та його потребу в кисні.

Застосування Атенололу

Показання до застосування препарату:

• Лікування артеріальної гіпертензії;
• лікування і профілактика нападів стенокардії (хронічна стабільна і нестабільна стенокардія, особливо у разі поєднання з тахікардією та артеріальною гіпертензією);
• порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові) аритмії, у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків);
• інфаркт міокарда (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного інфаркту).

Атенолол - склад і форма випуску препарату

Препарат випускається у формі білих таблеток. 1 таблетка містить 50 мг (0,05 г) діючої речовини – атенололу.

Крім того, до складу препарату входять картопляний крохмаль, кальцію стеарат, магнію карбонат, целюлоза мікрокристалічна та повідон.

Атенолол: як приймати препарат

Препарат призначає лікар, дозування та тривалість лікування встановлюються індивідуально, залежно від отриманого терапевтичного ефекту.

Таблетки ковтають не розжовуючи і запивають невеликою кількістю рідини, перед прийомом їжі, бажано в один і той же час.

При лікуванні інфаркту міокарда: після внутрішньовенного введення, через 12 годин після ін’єкції, призначають 50 мг перорально і 100 мг ще через 12 годин.

При хронічній стабільній і нестабільній стенокардії зазвичай призначають по 100 мг атенололу 1 раз на добу або по 50 мг 2 рази на добу.

При артеріальній гіпертензії лікування, як правило, розпочинають із застосування 100 мг препарату 1 раз на добу. Деяким пацієнтам достатньо 50 мг на добу. Ефект спостерігається через 2 тижні. У разі неефективності застосовують атенолол разом із діуретиками.

При суправентрикулярних (надшлуночкових) і вентрикулярних (шлуночкових) аритміях: препарат призначають 1–2 рази на добу по 50–100 мг.

Максимальна добова доза – 200 мг.

Дози для хворих зі значним порушенням функції нирок залежать від рівня кліренсу креатиніну (КК): при КК 10–30 мл/хв дози знижують у 2 рази (по 50 мг на добу або через день), а при КК менше 10 мл/хв дози знижують у 4 рази порівняно зі звичайними.

Хворим, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати 50 мг препарату після кожного діалізу. Це необхідно робити в умовах стаціонару, оскільки може відбутися помітне зниження артеріального тиску.

Атенолол - протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання до застосування препарату:

• підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу або до інших β-адреноблокаторів;
• гостра серцева недостатність;
• кардіогенний шок;
• атріовентрикулярна блокада II і III ступенів;
• синдром слабкості синусового вузла;
• синоатріальна блокада;
• синусова брадикардія (ЧСС менше 45 ударів за хвилину);
• артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм. рт. ст.);
• бронхіальна астма;
• метаболічний ацидоз;
• тяжкі порушення периферичного кровообігу;
• одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО-Б);
• нелікована феохромоцитома;
• ниркова недостатність.

На період лікування атенололом слід виключити вживання алкоголю.

У період вагітності (особливо у І триместрі) атенолол можна застосовувати лише у виключних випадках. Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

В період лікування пацієнт має утримуватися від керування транспортом або роботи зі складними механізмами.

Побічні реакції на Атенолол:

• З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності (аж до зупинки серця), ортостатична гіпотензія, переміжна кульгавість, яка більш виражена у хворих із синдромом Рейно, поява симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду і парестезії у кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією можливе посилення нападів.
• З боку нервової системи: відчуття втоми, запаморочення, порушення сну, головний біль, посилення потовиділення, депресивні розлади, нічні жахи, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, зміни настрою, психози.
• З боку органів зору: порушення зору, зменшення секреції слізних залоз, кон’юнктивіт, відчуття сухості в очах.
• З боку травного тракту: нудота, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз, гепатотоксичність.
• З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет).
• З боку сечостатевої системи: порушення лібідо і потенції, імпотенція, гінекомастія, утруднення сечовипускання.
• З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів – поява симптомів бронхіальної обструкції, бронхоспазм.
• З боку системи кровотворення: пурпура, тромбоцитопенія, лейкопенія.
• З боку імунної системи: гіперемія шкіри, свербіж, шкірні висипи (загострення псоріазу), псоріазоподібні шкірні реакції, екзантема, алопеція, кропив’янка, підвищення рівня антинуклеарних антитіл, фотосенсибілізація, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк), вовчаковий синдром.
• Інші: м’язова слабкість, синдром відміни: збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, підвищення артеріального тиску.

Аналоги Атенололу

• Тенолол
• Бетакард
• Амлодипін-боримед