Аспірин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Застосування Аспірину

Аспірин: склад і форма випуску препарату

Аспірин: як приймати препарат

Аспірин: протипоказання, побічні ефекти

Аналоги Аспірину

Аспірин – це швидкорозчинний знеболювальний та жарознижувальний лікарський засіб.

Застосування Аспірину

Аспірин приймається для:

• профілактики тромбозів (профілактика реоклюзії) після аортокоронарного шунтування, черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики та після артеріовенозного шунтування у пацієнтів, які знаходяться на діалізі;
• профілактики цереброваскулярного інсульту після появи передвісних проявів (транзиторна ішемічна атака);
• зниження ризику розвитку тромбозу коронарних судин після інфаркту міокарда (профілактика повторного інфаркту);
• профілактика інфаркту міокарда разом з іншими заходами терапії у пацієнтів з дуже високим ризиком розвитку серцево-судинних подій (відповідно до оцінки користі та ризику лікуючим лікарем)№
• лікування нестабільної стенокардії;
• профілактики артеріальних тромбозів після операцій на судинах;
• під час стандартної терапії гострого інфаркту міокарда;
• профілактики судинної оклюзії при артеріальній оклюзійній хворобі.

Аспірин: склад і форма випуску препарату

Аспірин випускається у формі білих таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою. По 14 таблеток у блістері, по 2 або по 4 блістери в картонній пачці.

Діюча речовина – ацетилсаліцилова кислота. 1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 100 мг.

Допоміжні речовини – целюлоза порошкоподібна, крохмаль кукурудзяний, метилакрилатний сополімер (тип А), натрію лаурилсульфат, полісорбати, тальк, триетилцитрат.

Аспірин: як приймати препарат

Рекомендується приймати таблетку з невеликою кількістю рідини щонайменше за 30 хвилин до вживання їжі. Запити ½–1 склянкою води.

Для того, щоб уникнути вивільнення діючої речовини до досягнення лужного середовища кишечнику, таблетки не слід дрібнити, розламувати або розжовувати.

Якщо лікарем не призначено інше дозування, то рекомендується застосовувати такі дози.

Серцево-судинні показання без аортокоронарного шунтування та черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики: 1 × 100 мг/добу.

Профілактика тромбозу після аортокоронарного шунтування та черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики: 100 – 300 мг/добу.

Профілактика цереброваскулярного інсульту після появи передвісних проявів (TIA):  3 × 100 мг/добу або 1 × 300 мг/добу.

Гострий інфаркт міокарда: у разі гострого інфаркту міокарда застосовувати 200–300 мг ацетилсаліцилової кислоти у внутрішньовенній або пероральній формі зі швидким вивільненням ацетилсаліцилової кислоти (не кишковорозчинну форму). Таблетки кишково-розчинної форми ацетилсаліцилової кислоти слід подрібнити або розжувати перед застосуванням для досягнення більш швидкої абсорбції. Після цього слід застосовувати щодня 100 мг препарату.

Діти. Аспірин не застосовують дітям та підліткам (до 18 років) через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування зазначеній категорії пацієнтів.

Аспірин: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

• Гіперчутливість до саліцилатів та/або інших протизапальних засобів або до будь-якого компонента препарату.
• Астма в анамнезі, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ.
• Геморагічний діатез.
• Гострі пептичні виразки.
• Печінкова недостатність тяжкого ступеня.
• Ниркова недостатність тяжкого ступеня.
• Застійна серцева недостатність тяжкого ступеня.
• Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше.
• Останній триместр вагітності.

Особливості застосування

Препарат застосовують з обережністю у таких ситуаціях:

• порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
• порушення функції печінки;
• одночасне застосування НПЗЗ, таких як ібупрофен або напроксен, оскільки НПЗЗ можуть зменшити інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів.
• наявність симптомів хронічної шлункової або дуоденальної диспепсії або їх рецидив;
• наявність бронхіальної астми або загальної тенденції до гіперчутливості, оскільки ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання: алергічні реакції (наприклад висип, свербіж або кропив’янка) на інші речовини в анамнезі;
• поліпи носової порожнини;
• тяжка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Фактори, які можуть збільшити ризик гемолізу, включають високі дози препарату, гарячку або гострий інфекційний процес;
• одночасне застосування антикоагулянтів;
• через інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність чи посилити наявну кровотечу при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).

Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям та підліткам з лихоманкою та/або вірусними захворюваннями можливе лише за призначенням лікаря як терапії другої лінії.

При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час третього триместру вагітності. Саліцилати потрапляють у грудне молоко. Концентрації у грудному молоці є еквівалентними або навіть вищими, ніж концентрації у плазмі крові матері. Під час вимушеного застосування за показанням під час лактації слід припинити годування груддю у разі регулярного застосування високих доз (> 300 мг/день).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не впливає.

Побічні ефекти

• З боку крові та лімфатичної системи: подовження часу кровотечі; поодинокі: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, апластична анемія, залізодефіцитна анемія.
• З боку імунної системи: нечасті: астма; поодинокі: реакції гіперчутливості, такі як еритематозні/екзематозні шкірні реакції, кропив’янка, риніт, закладеність носа, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску до стану шоку.
• З боку метаболізмі та харчування: дуже рідко: гіпоглікемія, порушення кислотно-лужної рівноваги.
• З боку нервової системи: поодинокі: головний біль, запаморочення, тиніт, порушення зору, порушення слуху, сплутаність свідомості.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті: мікрокровотечі (70 %); часті: шлункові симптоми; нечасті: диспепсія, нудота, блювання, діарея; поодинокі: шлунково-кишкові кровотечі, шлунково-кишкові виразки, що у дуже рідких випадках можуть призвести до перфорації.
• Гепатобіліарні розлади: поодинокі: печінкова дисфункція.
• З боку нирок та сечовивідних шляхів: поодинокі: порушення функції нирок; повідомлялося про розвиток гострої ниркової недостатності.

Аналоги Аспірину

• Асап
• Асафен
• Ацелізин
• Ацетилка
• Упсарин Упса

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.